Page 32 - 4751
P. 32
людей (відчуття «бомбардування», індивіди перебувають у стані
«інформаційного перевантаження», рішення приймаються у стані
стресу, без належної рефлексії та оцінки). У результаті ми
можемо спостерігати мільйони (якщо не мільярди) «жертв футу-
рошока». Правда, Тоффлер інтерпретував зміни як вторгнення
майбутнього у сьогодення.
Сучасна ситуація людини говорить про те, що за основу її
розуміння і трансформації береться людина західного типу, що
не мислить себе поза довголіттям, комфортом, достатком і зви-
чайно ж, процедури самоуправління своїм власним розвитком.
Духовність просто «випарувалася», стала непотрібною перешко-
дою у досягненні егоцентричних устремлінь.
Пошуки виходу з такої ситуації вбачаються у відродженні
духовності, як основи, здатної знову згуртувати устрій буття. Для
цього потрібно визнати ту просту істину, що «сьогоднішній ката-
строфічний стан людини, її духу, її культури і її природи, приро-
дного середовища, самого існування вимагають від нас не кількі-
сного виміру ставлення людини до світу, до себе і до власної
культури, під пануванням теоретичного, науково-технічного ро-
зуму, соціальних, економічних і технічних благ, а докорінної
переорієнтації людського життя і культури, підпорядкування ло-
гіки розуму серця, теоретичного розуму – розуму практичному,
духовно-ціннісному...». Таким чином, «людство зможе вижити,
лише відродившись духовно». Інакше кажучи, для того, щоб
поставити під контроль науково-технічну революцію, що змінює
на наших очах всі виміри буття, потрібна духовна, етико-гума-
нітарна революція, у вигляді ревізії і зміни існуючої парадигми
розвитку людини і світу. Тому для побудови сучасної соціальної
ідентичності потрібно враховувати духовні потреби.
31