Page 26 - 4751

зверталися найбільш відомі мислителі всіх часів і народів - Сунь
Цзи і Аристотель, Ібн Хальдун і Е. Роттердамський, Т. Мор і І.
Кант, А. Сміт і К. Маркс, М. Федоров і В. Соловйов, М. Ганді і
Л. Толстой, та інші. Бажаючи зрозуміти природу даного фено-
мена, вони звертали увагу на економічні, політичні, психоло-
гічні, етнічні, антропологічні, та соціокультурні аспекти оста-
ннього. Між тим, потрібно визнати й інший погляд, згідно з яким
війна – суть «механізм» вирішення конфліктів. Обидва підходи
мають свої об'єктивно сильні і слабкі сторони, однак, друга пози-
ція видається більш досконалою вже хоча б тому, що сьогодні
війська Заходу (США і їх союзників по НАТО) присутні в 170 із
200 країн, розташованих на політичній карті світу. Розглядаючи
глобальну проблему війни і миру ширше, в усьому її обсязі,
потрібно зазначити як очевидну і незаперечну істину: об’єктивно
будь-які збройні конфлікти між народами, державами, навіть
окремими політичними силами завжди боляче б’ють по життєвих
долях безлічі конкретних людей, можна сказати — по людині
загалом. Нормою життя, тобто природним для людини, психоло-
гічно комфортним станом є поєднання миру у суспільстві із
внутрішнім душевним спокоєм. Проблема війни і миру, безпе-
речно, є такою ж давньою, як і саме людство. Проте усвідом-
лення цієї проблеми як глобальної відбулося порівняно недавно,
у контексті поглиблення глобалізації та формування глобалізму
як особливої світоглядно-філософської та соціально-психологіч-
ної парадигми сучасності. Така парадигма зародилася у лоні захі-
дної цивілізації, насамперед у США та економічно потужних кра-
їнах Європи. Природно, що на самому початку глобалістична
парадигма несе на собі відчутний відбиток світобачення тієї час-
тини населення світу, яку називають “золотим мільярдом”.

25