Page 48 - 4744
P. 48

Найвищий                порядок             похідної,             обумовлений

               диференціальним  оператором                    L,  не  обмежений,  але  він
               перевищує             порядок           неперервності             використовуваних
               інтерполяційних  поліномів  на  одиницю.  У  разі  вибору  для
               скінченних  елементів  поліномів  першого  порядку  ,  розглянутих

               вище,  функція  u   неперервна,  але  не  її  перша  похідна,  тому  в
               рівняння  (3.17)  можуть  бути  включені  лише  похідні  першого
               порядку. Для подолання цього обмеження для обраного кусково-

               лінійного опису скінченного елемента слід зменшувати порядок
               рівняння        шляхом         використання           процедури          інтегрування
               частинами.

                      Приклад. Розглянем одновимірне рівняння Пуассона:
                                                d  2 T
                                                          f   x ,                             (3.18)
                                                 dx 2
               яке  описує  розподіл  температури  в  стержні  довжиною  l   з
               граничними умовами
                                          T   ,0 t   T  , T   ,tl    T .                    (3.19)
                                                    1              2
               Нев’язка  наближення  розв’язку  цього  рівняння  на  скінченному
               лінійному  одновимірному  елементі  обчислюється  за  формулою
                       ~
                    d  2 T
                         f   x , а рівняння (3.17) набуває такого вигляду:
                    dx 2
                                                2 ~
                                             d  T         
                                           x 2
                                               2   f    Nx    i dx   ,0 i   2,1  .          (3.20)
                                           x
                                           1
                                               dx         
                      Розв’яжемо  ці  рівняння,  застосовуючи  метод  інтегрування
               частинами для першого добутку під інтегралом:
                                         2 ~                      ~  2 x     ~
                                      d  T                     d T      2 x  d T  dN
                                     2 x                                           i
                                            f    Nx    i dx   N i          dx , i   2,1  .  (3.21)
                                    1 x  dx 2                    dx             dx
                                                                        1 x dx
                                                                     1 x
               Обчислимо окремі члени правої частинивиразу (3.21) для  i                         1:
                                                ~  x 2          ~                 ~
                                              d T              d T  x         d T   x
                                                                             x
                                           N 1         N 1       2    N 1       1  .
                                                           x
                                                            2
                                                                              1
                                              dx                 dx                dx
                                                  x 1
               Оскільки за (3.16) маємо    0xN            ,   N    1x  , тому:
                                                    1  2           1  1
                                                        ~  x 2     ~
                                                      d T        d T   x
                                                   N                 1                            (3.22)
                                                     1
                                                      dx           dx
                                                          x 1
               Аналогічно для  i        2 отримується:




                                                                                                       48
   43   44   45   46   47   48   49   50