Page 77 - 4737

одиниці продукції. По-друге – збільшення обсягу обігових засо-
бів у стадії виробництва.
На рисунку 2.8 представлені в сукупності названі два проти-
лежних економічних результати. Величина «оптимальної» партії

відповідає мінімуму суми витрат на підготовку виробництва та
збитків від зв’язування обігових засобів у виробництві.
Представлений попередній графічний аналіз витрат дає мож-

ливість розглянути аналітичні залежності при визначенні «опти-
мального» розміру партії.

Рисунок 2.8 – Графік витрат при визначенні «оптимальної» партії

Як вже зрозуміло формування розміру партії пов’язано з

двома типами витрат:
а) витрати на підготовку до виробництва даної партії;
б) витрати з утримання обігових засобів у стадії виробництва.

Позначимо витрати підготовчо-заключних операцій через P.
N
Якщо на програму випуску N потрібно K  партій, то витрати
n
підготовчо-заключних операцій на запуск K партій складової
K  P.
Позначимо далі витрати утримання одиниці в обігових засо-

бах через S . Тоді при рівномірному споживанні протягом часу t
n n
витрати з утримання складають S t. Врахувавши, що t  , де
2 V

77