Page 74 - 4737

партії. таке правило зберігає свою силу в межах даної стадії тех-
нологічного процесу, але на різних стадіях розміри партії одних і
тих самих предметів можуть бути різними.
Можливість такої різниці пояснюється неоднаковістю техні-

ко-економічних факторів, що зумовлюють розмір партії, на різ-
них стадіях виробничого процесу. До таких факторів перш за все
відносять трудомісткість та складність технологічного процесу,

витрати на налагодження обладнання, розміри площ та складів
тощо.
Цільовим призначенням поєднання предмету праці в партії
слід вважати:

1. Скорочення підготовчо-заключного часу на одну штуку та
пов’язане з ним підвищення продуктивності праці та використан-
ня обладнання.

2. Підвищення виробничих навичок виконавця та пов’язане з
цим підвищення продуктивності праці як результат багаторазово-
го повторення одного і того ж процесу праці.

3. Спрощення та підвищення якості організації і планування
складного машинобудівного виробництва – досягнення ритміч-
ності у виробництві.

При визначенні розміру партії необхідно враховувати вплив
двох економічних показників: собівартість продукції та викорис-
тання оборотних засобів.
Розглянемо вплив збільшення розміру партії на собівартість

продукції.
Відомо, що об’єднання предметів праці в партії скорочує кі-
лькість переналадок обладнання порівняно з тим положенням,

коли кожну штуку виготовляють окремо.
Штучно-калькуляційний час, який витрачається на одну шту-
ку предмету, як відомо у серійному виробництві, дорівнює:

t
t шт к  t шт  з . п , (2.51)
n

де t – штучно-калькуляційний час;
шт к
t шт – штучний час;
t з . п – підготовчо-заключний час;

п – розмір партії предметів.

Частка підготовчо-заключного часу на одну штуку, виходячи
з наведеної формули, зменшується при збільшенні розміру партії.

74