Page 63 - 4737

виробництва окремих номенклатурних позицій, додаються обме-
ження з лімітуючих матеріалів, фонду зарплати, випуску товарної
продукції, структурі випуску. Введення додаткових обмежень
обумовлюється бажанням як можна більш повно та адекватно ві-

добразити моделюючу систему. Але ускладнення математичних
моделей не завжди є доцільним, тому що приводить до суттєвих
затруднень обчислювального характеру, що являється головною

перешкодою у практичній реалізації економіко-математичних
моделей.
Розглянемо розробку економіко-математичної моделі опти-
мальної виробничої програми серійного виробництва в концепції

«витрати-обсяг-прибуток». Головне балансове рівняння даної
концепції має наступальний вигляд:

Ц i Q  BП  Q i BЗ , (2.30)
i
i
i
де Ц – ціна і-ої номенклатурної позиції виробничої програми;
i
Q – обсяг виробництва (реалізації) і-ої номенклатурної пози-
i
ції виробничої програми;

BП – частина постійних витрат, яку відносять на виготовлен-
i
ня і-ої номенклатурної позиції виробничої програми;
BЗ – змінні витрати при виготовленні і-ої номенклатурної по-
i
зиції виробничої програми.

Виходячи з даного балансового рівняння, стає можливим ви-
значити точку рівноваги (точку беззбитковості), тобто такого об-
сягу виробництва (реалізації), при якому витрати на виготовлення
і-ої номенклатурної позиції дорівнюють виручці від її реалізації:

ВП
Q беззб  Q рівн  і , (2.31)
і
і
Ц  ВЗ і 
і
Одночасно з визначенням точки беззбитковості в концепції
«витрати-обсяг-прибуток» важливе місце займає аналіз маржина-
льного прибутку. Маржинальний прибуток – це перш за все вне-

сок на покриття умовно-постійних витрат і тільки тоді, коли умо-
вно-постійні витрати перекриті (досягнута точка беззбитковості),
це внесок до загального прибутку. Маржинальний прибуток і-ої

номенклатурної позиції виробничої програми є різницею між ці-
ною продажу і умовно змінними витратами на один виріб даної
номенклатурної позиції.

63