Page 62 - 4737

де v – ціна реалізації і-ої номенклатурної позиції виробничої
i
програми;

c – собівартість одиниці і-ої номенклатурної позиції вироб-
i
ничої програми;

x – величина програми випуску і-ої номенклатурної позиції
i
виробничої програми.

Відомі декілька типів економіко-математичних моделей, які
відрізняються набором виробничих умов, формалізованих у ви-
гляді обмежень, які накладаються на змінні величини

x (i 1 2 , ,... n).
i
До першого типу відносяться моделі, в яких включаються
тільки обмеження по фондах часу роботи обладнання, які зрозу-

міло, у більшості випадків, є головними ресурсами. У даному ви-
падку математична модель має такий вигляд:

Цільова функція:

z 1 z , 2 z , 3 z , 4 ... opt , (2.26)

Обмеження:
t x  F , (2.27)
 i ij j
i
x i  0, (2.28)
де x – величина програми випуску і-ої номенклатурної позиції
i
виробничої програми;
t – трудомісткість одиниці і-ої номенклатурної позиції при її
ij
виконанні на j-ій групі технологічного обладнання;

F – фонди часу роботи j-ої групи технологічного обладнання.
a
Частіше всього за критерій оптимальності в моделях першого

типу приймається сумарний прибуток по всіх номенклатурних
позиціях виробничої програми.
У моделях другого типу крім обмежень за фондами часу ро-

боти обладнання вводять додаткові обмеження з випуску окре-
мих номенклатурних позицій, які мають такий вигляд:

p  x  P , (i 1 ,2 ... n), (2.29)
i
i
i
де p i P , – відповідно нижня та верхня межа обсягів випуску і-ої
i
номенклатурної позиції виробничої програми.

Більш складними моделями є моделі, у яких поруч з систе-
мою обмежень за фондами часу роботи обладнання та обсягом

62