Page 25 - 4727

Друга група витрат – це дискреційні витрати. Їх розмір
визначає керівництво виходячи з можливостей та потреб
підприємства. Провадження основної діяльності можливе без цих
витрат. У критичний момент, коли ресурси обмежені, є можливість
зменшити або взагалі відмовитись від таких витрат без зміни
масштабів діяльності.
Прикладом дискреційних витрат є витрати на рекламу,
підвищення кваліфікації працівників, проведення презентацій тощо.

3 Методи побудови функції витрат

Функція витрат – це математичний опис взаємозв’язку між
величиною витрат та факторами, що на неї впливають.
На витрати зазвичай впливає декілька факторів, проте для
спрощення будують однофакторну модель, обравши найвагоміший
фактор:
У=а+bх,
де У – загальні витрати;
а – загальні постійні витрати;
b – змінні витрати на одиницю діяльності;
х – фактор витрат (обсяг діяльності).
Основним призначенням функції витрат є передбачення
загальної величини витрат при різних обсягах діяльності.
Припустимо, що змінні витрати на одиницю продукції
складають 200 грн., а загальні постійні витрати 70000 грн.
Функція витрат матиме вигляд: У=70000+200х.
Тоді загальна сума витрат на виробництво 1000 одиниць
продукції складатиме: 70000+200*1000=270000 (грн.).

Функцію витрат можна побудувати за допомогою таких
методів:
- технологічний аналіз;
- аналіз рахунків;
- метод вищої-нижчої точки;
- метод візуального пристосування;
- регресійний аналіз;
- спрощений статистичний аналіз.

24