Page 131 - 4727

Підхід “знизу-вгору” передбачає складання бюджетів
підрозділів їх керівниками. В подальшому ці бюджети послідовно
узагальнюють та координують.
Наприклад, керівники бригад складають бюджети бригад,
які потім узагальнюються у бюджеті цеху.
Перевагою даного підходу є можливість мотивації
працівників до виконання поставлених завдань, у формуванні яких
вони беруть безпосередню участь. Це також сприяє точності,
ув’язці запланованих показників.
Недоліком є більші затрати часу на підготовку бюджетів,
так як у процесі бюджетування бере участь значно більша кількість
людей, діяльність яких необхідно координувати.
Можливе також і намірене викривлення бюджетних
показників працівниками – створення т.з. “бюджетного зазору”
(завищення запланованих витрат та заниження запланованих
доходів і прибутків з метою забезпечити собі можливості
перевиконання плану та одержання за це винагороди).
Недостатній рівень кваліфікації працівників також може
спричинити складання недостовірних бюджетів.
Оптимальним є комбінований підхід “знизу-вгору/ згори-
вниз”, який акумулює найкращі риси двох розглянутих вище
підходів.
Керівники вищих рівнів управління дають загальні вказівки
керівникам нижчих рівнів, а останні складають бюджети своїх
підрозділів.
В подальшому бюджети обговорюються та узгоджуються
керівниками. Перед узагальненням узгоджених бюджетів їх
перевіряє бухгалтер-аналітик, після чого вище керівництво
затверджує генеральний бюджет.
Важливими елементами організації бюджетування є вибір
бюджетного періоду та методу складання бюджету.
Бюджетний період – проміжок часу, для якого складається
бюджет. Найчастіше бюджети складаються на місяць або на
квартал.
Дедалі частіше великі компанії застосовують безперервне
бюджетування – така система бюджетування, за якою після
завершення кожного бюджетного періоду його виключають з

130