Page 64 - 4720

канців міста регіону. Різниця величезна, зокрема: Харків і Ло-
зова — у 16 разів; Київ і Біла Церква — у 12 разів; Одеса та
Ізмаїл — в 11 разів. Найменшим є показник для Закарпатської
області, де він становить 1,4 рази (Ужгород і Мукачеве).
Система міського розселення в Україні має чітку адміні-
стративно-територіальну ієрархію. Столицею держави є місто
Київ, яке займає зручне геометричне положення в структурі її
територій, у т. ч. і в транспортному відношенні: тут сходяться
основні залізничні й автомобільні магістралі. Київ — найбі-
льший річковий порт в Україні. Столиця держави розташова-
на на приблизно однаковій віддалі — до 700 км залізницею —
від крайніх регіональних центрів: Сімферополь (на півдні),
Ужгород (захід), Луганськ (сході). Шосейними шляхами ця
відстань складає до 1000 км.
Важливим для характеристики системи розселення держа-
ви є коефіцієнт концентрації населених пунктів у межах регіо-
нів, щільність міського населення та частка урбанізованих
територій. За розрахунками Ш. Ібатуліна, найвищою є концент-
рація населених пунктів у Донецькій, Луганській та Львівській
областях; високою — в Київській; середньою — у Дніпропет-
ровській та Тернопільській, а в інших 18 областях та АР Крим
вона порівняно низька. Тільки 13% території країни мають
щільність населення вищу за середню по Україні (тобто більшу
за 80 осіб кв км), і на 36% території частка населених пунктів
перевищує аналогічний показник по Україні. Усі центри регіонів
належать до великих міст України, причому для п’яти з них чис-
ло населення перевищує один млн мешканців: Дніпропетровськ,
Донецьк, Київ, Одеса, Харків. Ще в трьох центрах проживає
більш ніж по 500 тис. мешканців — Запоріжжя, Львів, Миколаїв.
Найменше населення проживає у чотирьох обласних центрах, де
їх кількість становить трохи більше 200 тис. осіб, — Ужгород,
Тернопіль, Луцьк, Рівне.
Потенціал розвитку регіонів формують ресурсні умови,
зокрема умови розміщення в надсистемі, а також людський

63