Page 44 - 4720

урбаністиці твориться довірою членів організації до себе, спі-
льними нормами й цінностями, які визнаються. Виділяється
економічний, соціальний та культурний виміри. Автори аналі-
зують суспільний потенціал просторової організації й розвитку
міст. Врахування суспільного потенціалу має значення для ши-
ршого застосування в містобудівній практиці нових форм по-
тенціалу розвитку міст, неефективного врахування людського
виміру в цьому процесі (розглядається лише демографічна
складова та трудові ресурси міст). На це вказує аналіз оновле-
ної в останні роки містобудівної документації.
Вимагають теоретичного осмислення для задач містобу-
дування дві фундаментальні категорії: суспільний потенціал
міста; архітектурна організація простору; аналіз структуризації
зв’язків між ними, а також категорія якості життя. Важливим є
впорядкування системи показників оцінки взаємодії між суспі-
льним потенціалом та архітектурною організацією простору
міста.
Багатоаспектність суспільного потенціалу обумовлює
складність поняття до формалізації для дослідження. Аналіз
концепцій суспільного потенціалу дозволяє виділити його ком-
поненти: довіра, норми, цінності, а також форми мережі конта-
ктів. Відповідно, можна ввести показники й характеристики
(рівня довіри, відповідність норм і цінностей суспільній корис-
ності й демократичним цінностям; щільність, межі та інтенсив-
ність мережі контактів). Якщо прийняти, що суспільний
потенціал включає такі компоненти, як довіра, норми, цінності,
характеристику мережі, відповідно, суспільний потенціал ви-
ступає як сума цих елементів.
Архітектурна організація — структурно-параметричне та
просторово-часове впорядкування й узгодження елементів і
зв’язків простору міста, що забезпечує його розвиток. Включає
три типи задач: розміщення елементів у просторі; функціона-
льного зонування (площинні задачі); комунікаційні (розплану-
вання вуличної мережі — лінійні задачі).

43