Page 42 - 4720

вих умов для продукування інформації. Зберігається завдання
активнішого використання містобудівних засобів для змен-
шення трудомісткості й вивільнення людей з неефективних
сфер для їх використання в сферах інтелектуальної та творчої
діяльності; вивільнення простору й економії невідновлюваних
ресурсів, зокрема необґрунтованого вилучення земельних ре-
сурсів, економії часу як важливого ресурсу в динамічних умо-
вах сьогодення.
Зупинимося детальніше на людському вимірі — понятті
суспільного потенціалу. На жаль, зацікавлення суспільним по-
тенціалом розвитку міст в українській урбаністичній науці не-
достатнє. В економічній та соціальній наукових сферах
використовується поняття суспільного капіталу та зростає до
нього увага. Міра зацікавлення суспільним капіталом виклика-
на його очевидною корисністю, на що вказують закордонні до-
слідники (Woolcock, 1998; Putman 1995; Baker 2000).
Вважається, що зв’язки й відносини між людьми як суспільний
капітал є найважливішими в житті, часто дають більші відчуття
щастя, ніж матеріальні блага та задоволення з власних досяг-
нень. Rymsza (2007) показує зміни пріоритетів чинників розви-
тку: від фінансового капіталу (те, що маємо) в минулих часах,
через людський капітал (те, що знаю і можу) у сучасних умовах
до суспільного капіталу (те, кого знаю і які зв’язки маю) в пост-
сучасному суспільстві. Це проявляється на різних рівнях — від
індивідуального до значних суспільних груп.
Можна зробити припущення, що суспільний капітал
отримує в ринкових умовах зростаюче значення і для розвитку
містобудівних систем. Модель ринку вимагає від учасників ін-
новаційності, співпраці, узгодженої поведінки. Де є вищий сус-
пільний капітал, там нижчі витрати на ведення діяльності та
більша її ефективність. Суспільний потенціал трактується нами
як доповнення людського потенціалу. Найновіше обладнання
та найінноваційніші ідеї в руках чи в голові наймудрішої лю-
дини дадуть небагато, якщо особа не матиме доступу (контак-

41