Page 43 - 4720

тів, відносин) до інших. При цьому людський потенціал зосе-
реджений в окремих людях, а суспільний — у зв’язках та від-
носинах. Якщо середовище вміє співпрацювати, дотримуватись
зразків і норм, довіряти — це впливає на структурні показники
цілої системи та її функціонування.
Суспільний потенціал, утворюючи такі ознаки суспільст-
ва, як довіра, норми поведінки й зв’язки, може покращувати
управлінські рішення. Довіра підвищує активність, обумовлює
відкриті інноваційні дії, здатність на ризик. Такі підходи мо-
жуть дати користь, вплинути на динаміку розвитку, у т.ч. міс-
тобудівних систем, а відповідно, і на якість життя суспільства.
Недовіра веде до демобілізації, пасивності, обережності, опор-
тунізму, збільшення суспільних дистанцій, а в цілому знижує
суспільний потенціал (апатія, брак бажання брати участь у за-
ходах та приймати рішення у розв’язку проблем). Слід визнати,
що серед «адаптаційних» засобів до нової ситуації, яка скла-
лась після 1990 р., важливу роль відігравала суспільна мережа.
В цій ситуації порятунком для багатьох стали суспільні зв’язки,
які й визначали стан народу.
Розгляд явищ урбанізації, проблем просторової організа-
ції та розвитку містобудівних систем у суспільно-культурному
контексті, тобто з погляду суспільного потенціалу, стає пред-
метом зацікавлень, що допоможе не тільки зрозуміти нові ме-
ханізми розвитку міст, а й розкриє шляхи й потенціал
покращення міського середовища та якості життя мешканців.
Ця проблема набуває особливого значення для великих міст, у
яких суспільно-економічна ситуація характеризується як кри-
зова. Виходом із ситуації може стати багатовимірний погляд на
функціонування міст та узгодження різних вимірів.
Суспільний капітал — термін, який використовується в
економіці та соціології, що означає капітал, важкість якого ґру-
нтується на суспільних зв’язках і взаємодовірі, завдячуючи чо-
му окремі елементи можуть отримувати більші вигоди (з
економічної та соціальної точок зору). Суспільний потенціал в

42