Page 41 - 4720

значного відсотка несільськогосподарських територій у струк-
турі регіону. Ця частина потенціалу вираховується за вироб-
ництвом валової продукції сільського господарства, а також за
урожайністю сільськогосподарських культур та продуктивніс-
тю тваринництва.
Потужність інформаційного потенціалу — сукупність
духовного, культурного, наукового «продукту» території. Її
можна виразити кількістю вищих навчальних закладів і студе-
нтів, обсягами виробленої наукової продукції, кількістю висо-
кокваліфікованих фахівців та науковців, розвинутістю
комунікаційних та інформаційних систем. Розмаїтими є
зв’язки між складовими потенціалу простору. Наприклад, ви-
сокий освітній рівень населення є умовою розвитку міст і по-
силення науково-технічного прогресу в регіоні, відповідно,
зменшення споживання природних ресурсів і поліпшення ста-
ну природного довкілля.
Якщо речовинна частина є інерційною, енергетична ди-
намічна. Позбавлення містобудівних систем енергії призво-
дить до їх швидкої деградації та руйнування. Зв'язки
відбуваються у тій частині, що стосується інформаційного за-
безпечення людини, речовинної й енергетичної складових.
Отже, інформація як атрибут матерії виступає у двох видах —
пасивному, як відображення організованості, і активному —
як потенціал організації систем. Намагання людини в матеріа-
льному світі оволодіти речовиною, енергією, інформацією та
часом обумовлюють необхідність просторової організації як
фактора ефективного використання простору для забезпечен-
ня матеріальних і духовних потреб людини, для її комфортно-
го проживання.
Значення перелічених складових просторового потенціа-
лу в організації суспільства в окремі періоди було різним. У
сьогоднішніх умовах вирішальним є інформаційна, а отже,
процес просторової організації містобудівних систем можна
охарактеризувати як дію, спрямовану на створення сприятли-

40