Page 182 - 4720

концентрується на інвентаризації, а не на аналізі існуючого
стану.
Традиційно робота розпочинається з пофакторного ана-
лізу основних структурних елементів території, а закінчується
комплексною оцінкою стану. Так, аналіз соціальної складової
стану і перспектив відтворення населення в області, на думку
авторів, дозволяє зробити наступні висновки:
- в області має місце прогресуюче кількісне зменшення
чисельності як міського, так і сільського населення;
- у складі постійного населення спостерігається змен-
шення відсотка осіб працездатного віку й зростання частки
осіб, старших за працездатний вік. Особливо несприятлива
вікова структура населення сформувалась у сільській місцево-
сті, де питома вага людей у віці, старшому за працездатний, у
1,4 рази перевищує частку молоді;
- у міжпереписний період та після нього на території об-
ласті зберігалося від’ємне сальдо міграції, що вплинуло на
демографічні процеси та на зайнятість населення;
- тенденція зменшення чисельності населення в області
досить стабільна й у найближчі роки збережеться.
Таким чином, стан і перспективи відтворення населення
в області можна охарактеризувати як критичні. Наслідком
цього після 2005 р. є прискорене зменшення загального тру-
дового потенціалу; проблема трудової міграції за кордон в об-
ласті гостріші, ніж в інших регіонах України.
У виконаному аналізі йдеться, як правило, про кількісні
пропорції та кількісну динаміку чисельності населення. Проте
соціальний фактор складніший і включає також характеристи-
ки умов проживання: якість житла, розвиненість інфраструк-
тури, зокрема культурно-освітніх послуг, комунальні та
екологічні умови тощо. Відхід від нормативно-планових
принципів розвитку територій виводить у число головних ка-
тегорію якості життя мешканців. Власне інтегральні соціальні
характеристики являються вирішальними в обґрунтуванні

181