Page 178 - 4720

Визначення пріоритетних напрямів економічного розвит-
ку міста містить цілий комплекс обґрунтувань:
- аналіз прогнозів розвитку виробничих сил схем плану-
вання території на глобальному й регіональному рівнях;
- аналіз господарського комплексу міста і прогнозування
розвитку галузевої структури;
- оцінка потенційних ресурсів галузевих програм;
- оцінка територіальної спроможності потенційних про-
грам.
Чинні генеральні плани формально є основними докумен-
тами, що регламентують соціально-економічний і територіаль-
ний розвиток, визначений на основі містоутворювальної бази й
розрахункової чисельності населення. Водночас довгостроково-
го прогнозу розвитку містоутворювальної бази на сьогодні не-
має. Керувати будівництвом у місті з кожним роком стає щораз
складніше внаслідок накопичення містобудівних помилок: не
дотримуються (звужуються) червоні лінії вулиць на фоні росту
рівня автомобілізації; будуються банки, культові споруди, рин-
ки, АЗС, офіси, будівлі торгівлі, автостоянки та інше, не перед-
бачені генеральним планом; забудовуються бульвари, сквери;
нераціональність та катастрофічно незадовільний стан інженер-
них мереж; недостатня якість архітектури; техногенні катастро-
фи тощо.
Аналіз реалізації генеральних планів підтвердив, що задачі
проектування не завжди пов’язані з інтересами та пріоритетами
міста. Прагнення охопити проектними вирішеннями генплану
повною мірою множину аспектів функціональної, територіаль-
ної, архітектурно-планувальної організації — нереальне. Гене-
ральний план необхідно розробляти на основі нових принципів,
адже старий директивний підхід у ринкових умовах не працює.
Основним засобом для підйому економіки стає створення
сприятливого господарського клімату для підтримки діючих
підприємств і залучення нового бізнесу. Тож стратегія генплану
повинна бути розроблена з урахуванням соціальних потреб, ва-

177