Page 147 - 4707
P. 147
Q, % а) dQ/dr б)
100
Q 1
Q 2
0 r 1 r 2 r r 1 r b r 2 r
Рисунок 3.8 − Інтегральна (а) та диференціальна (б)
криві седиментації полідисперсної системи
Для її побудови можна використати інтегральну
криву, визначаючи збільшення Q для серії фракцій r,
визначаючи Q як відрізки, що відтинаються сусідніми
дотичними на осі ординат, наприклад Q = Q 1 – Q 2. Для
знаходження
r = r 2 – r 1 необхідно визначити радіус частинок, які осіли
до моменту часу τ 1 i τ 2. Максимум на диференціальній
кривій відповідає найбільш характерному для системи
радіусу частинок (r b). Щоб знайти за кривою розподілу
відсотковий вміст частинок з радіусом від r 1 до r 2, треба
взяти відношення площі, заштрихованої на рисунку, до
площі під усією кривою і помножити на 100.
Для проведення седиментаційного аналізу
полідисперсних систем використовують різного типу
седиментометри. У седиментометрі Фігуровського (рис. 3.9)
до пружного скляного або кварцового плеча прикріплена на
скляній нитці з гачком чашечка, на якій накопичується осад.
Прогин плеча вимірюється за шкалою мікроскопа.
145
