Page 151 - 4707

відноситься тільки до релеївської області. За межами цієї
області розсіяння або зникає (у молекулярних розчинах),
або переходить у відбивання (у мікрогетерогенних
системах).
3. Розсіяння світла перебуває в прямій залежності від
різниці показників заломлення дисперсної фази і
дисперсійного середовища. При рівності показників
заломлення система не розсіює світла.
4
4. Величина I p обернено пропорційна  . Отже,
розсіяння коротких хвиль (УФ, синіх) відбувається відносно
більш інтенсивно і це дозволяє пояснити забарвлення
дисперсних систем. Наприклад, якщо розглядати при
боковому освітленні безбарвний золь (мастики, сірки,
тощо), то він буде забарвлений в синій колір, бо найбільше
розсіяння мають короткі хвилі блакитного і синього світла.
При спостереженні цих самих золів у прямому світлі вони
будуть забарвлені в жовто-червоний або червоний колір, що
пов’язано з частковою втратою внаслідок розсіяння
фіолетової частини спектру. Блакитний колір неба і
червоний колір зорі пояснюються тими самими явищами.
Рівняння Релея правильне тільки для золів з
частинками, що не проводять струм (діелектриків). У золів з
частинками-провідниками, особливо металів, повинно
враховуватися не тільки розсіяння, але і поглинання
(абсорбція) світла.
На опалесценцію зовні схожа флуоресценція,
характерна для істинних розчинів деяких барвників. Вона
полягає в тому, що розчин має різне забарвлення у прямому
і відбитому світлі і в ньому можна спостерігати конус
Тиндаля. Але сутність цих явищ різна. Опалесценція
зумовлена розсіянням світла, довжина хвилі при цьому не
змінюється. Флуоресценція – це явище селективного
поглинання світлового променя і трансформування його у
промінь з більшою довжиною хвилі.

149