Page 72 - 4706

Процес мислення відбувається у кожної людини по-
різному, але значних результатів досягають лише ті
дослідники, котрі постійно цілеспрямовано та наполегливо
міркують, концентрують свою увагу на предметі дослідження,
виявляють творчу ініціативу.
Плановість у науковій діяльності обумовлюється тим,
що цей вид праці людини є складним, трудомістким, часто
вимагає значних витрат часу та коштів.
Отже, планова дисципліна допомагає запобігти
невиправданим витратам часу і ресурсів, ефективно та
результативно вирішувати наукові проблеми. Плановість у
науковій діяльності реалізується шляхом розробки
різноманітних планів і програм, календарних графіків,
блоксхем, індивідуальних планів тощо. Згідно з цими
документами перевіряється хід дослідження, його
відповідність встановленим термінам, змісту етапів. За весь
період дослідження може бути розроблено декілька планів з
різним ступенем деталізації, початковий план уточнюється і
коригується відповідно до отриманих на кожному етапі
дослідження результатів.
Колективність наукової діяльності полягає в тому, що
дослідник є членом певного колективу (групи, кафедри,
інституту). Він може звертатися за порадами та обговорювати
одержані результати з членами цього колективу, з науковим
керівником, виступати з доповідями і повідомленнями на
семінарах, наукових конференціях тощо.
Надзвичайно велике значення має самоорганізація праці
дослідника, оскільки наукова діяльність підлягає обмеженій
регламентації і нормуванню.
Самоорганізація передбачає:
• відповідну організацію робочого місця із
забезпеченням оптимальних умов для високопродуктивної
дослідницької праці;
• дотримання дисципліни праці;

71