Page 25 - 4706

наукових і практичних завдань, охоплюючи і засоби побудови
знання, сприяє зосередженню основної уваги в певній галузі
дослідження. Варто зазначити, що одним із принципів
системного підходу є нагромадження знань у процесі
формування та розвитку системи знання. Цим підкреслюється
активна роль цього чинника у пізнанні та виключається
невиправдане нехтування вже існуючими уявленнями та
знаннями.
Отже, прогресивне значення системного підходу можна
коротко визначити так: предмети (об’єкти) дослідження і
принципи системного підходу мають ширші масштаби, зміст і
значення порівняно з традиційним рівнем наукового пізнання
та практики. Прикладом цього є такі поняття (категорії), як
біосфера, біогеоценоз, людина-машина тощо.
Системний підхід містить у собі принципово нову
головну установку, спрямовану в своїй основі на виявлення
конкретних механізмів цілісності об’єкта і, при нагоді, повної
типології його зв’язків. Значні труднощі, які ускладнюють
вирішення цього головного завдання, полягають у тому, що
виявлення у багатокомпонентних об’єктах різнотипних
зв’язків є лише одним із основних завдань дослідження
системного об’єкта.
З іншого боку, важливо здійснювати порівняння
динаміки всього різноманіття зв’язків у співмірному вигляді
за логічно однорідним критерієм, загальним для цілісної
системи. Так, наприклад, у системі управління обсяг
інформації, що надходить до керуючих структур, вимірюють у
бітах. Істотним є те, що таким шляхом встановлюється не
лише кількість, а й якість інформації, тобто її зміст для
певного каналу зв’язку і системи загалом.
Системний підхід визначає також необхідність
розчленовування досліджуваних багатокомпонентних об’єктів
на основі принципу найбільшої важливості зв’язків для
системи при різноманітті їхніх типів у кожній конкретній

24