Page 22 - 4706
P. 22

частин  були  очевидними  як  за  зовнішніми  ознаками,  так  і  за
           властивостями.  Спроби  пояснення  сутності  якогось  явища  (в
           ширшому  плані)  мали  механістичний,  натурфілософський,
           метафізичний  характер.  Водночас  розвивалися  ідеалістичні
           погляди на природу цілісності системи, починаючи від простих
           об’єктів і закінчуючи складними.
                На  початку  XX  ст.  наука  піднялася  на  якісно  новий
           щабель розвитку.
                Головним  її  надбанням  стала  проблема  структурної
           організації  та  забезпечення  функціонування  складних
           системних  об’єктів,  тому  в  сучасній  науці  формуються  та
           широко використовуються категорії системності. У результаті
           такого прогресу в процесах наукових досліджень центральне
           місце займає системний підхід.
                Системний  підхід  −  один  із  головних  напрямків
           методології  спеціального  наукового  пізнання  та  соціальної
           практики,  мета  і  завдання  якого  полягають  у  дослідженнях
           певних об’єктів як складних систем. Системний підхід сприяє
           формуванню  відповідного  адекватного  формулювання  суті
           досліджуваних  проблем  у  конкретних  науках  і  вибору
           ефективних шляхів їх вирішення.
                Методологічна  специфіка  системного  підходу  полягає  в
           тому,  що  метою  дослідження  є  вивчення  закономірностей  і
           механізмів  утворення  системи  –  складного  об’єкта  з  певних
           складових (елементів). При цьому особлива увага звертається на
           різноманіття внутрішніх і зовнішніх зв’язків системи, на процес
           (процедуру)  об’єднання  основних  понять  у  єдину  теоретичну
           картину, що дає змогу виявити сутність цілісності системи.
                Системний  підхід  –  це  категорія,  що  не  має  єдиного
           визначення,    оскільки     трактується    надто    широко      і
           неоднозначно. У літературі  наводяться наступні трактування
           або визначення системного підходу:
                –  інтеграція,  синтез  розгляду  різних  боків  явища  або
           об’єкта;

                                          21
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27