Page 20 - 4706

Методологія – це вчення про правила мислення при
створенні науки, проведенні наукових досліджень. Під
методологією науки переважно розуміється вчення про
науковий метод пізнання або система наукових принципів, на
основі яких базується дослідження і здійснюється вибір
засобів, прийомів і методів пізнання. Існує й інший, більш
вузький погляд на методологію науки, коли вона
розглядається як теоретична основа деяких спеціальних,
часткових прийомів і засобів наукового пізнання, наприклад,
методологія управління, методологія ціноутворення тощо, але
в цьому разі доцільніше говорити про методику пізнання і дій.
Методологічна основа – це науковий фундамент, з
позиції якого дається пояснення основних наукових явищ і
розкриваються їх закономірності. Під методологічною
основою наукового дослідження треба розуміти основні,
вихідні положення, на яких воно базується. Методологічні
основи науки завжди існують поза нею і не виводяться із
самого дослідження.
Необхідно також зазначити, що результати наукової і
практичної діяльності людей залежать не лише від того, хто
діє (суб’єкт пізнання) або на що спрямована пізнавальна
діяльність (об’єкт пізнання), а й від того, якими способами,
прийомами і засобами здійснюється пізнавальний процес.
Мова йде про вирішення проблеми методу наукового пізнання
або дослідження, котра завжди була і є в центрі уваги
науковців.
Важливу роль методу в науковому дослідженні
підкреслювало багато видатних вчених. Зокрема, російський
фізіолог І. П. Павлов (1849 – 1936) зазначав: “Метод –
найперша, основна річ. Від методу, від способу дії залежить
уся серйозність дослідника. Вся справа в гарному методі. При
гарному методі і не дуже талановита людина може зробити
багато. А при поганому методі й геніальна людина буде
працювати марно і не отримає цінних, точних даних”.

19