Page 51 - 4699

де P пф п – розрахунковий фактичний тиск на виході останньої
n -ої станції на трубопроводі.
23) Знаходять питомі затрати потужності на перекачу-
вання нафти, кВт·год/(т∙км)

N
 N  1 . (3.48)
  10  3 Q L
год
де L – загальна довжина трубопроводу, км.
Такий алгоритм розрахунку можна використовувати,
якщо початком трубопроводу є головна нафтоперекачувальна
станція або початок експлуатаційної ділянки нафтопроводу.
За деяких змін за таким самим алгоритмом можна розрахувати
режим роботи ділянки нафтопроводу, що починається промі-
жною перекачувальною станцією без резервуарного парку з
фіксованим значенням підпору на її вході.
Заданий об’єм перекачування нафти може бути забезпе-
чений різними комбінаціями включення насосів на станціях
магістрального нафтопроводу. З метою виявлення кращої
схеми включення насосів для заданої продуктивності викону-
ють розрахунки за всіх можливих схем їх включення. Най-
кращий варіант відповідає мінімальним питомим затратам по-
тужності на перекачування нафти.

3.3 Режими роботи магістральних нафтопроводів за
періодичних скидань і підкачувань

Поблизу магістральних нафтопроводів, які перебувають
в експлуатації, можуть бути нафтопереробні заводи, на які ви-
никає потреба періодичного скидання частини нафти. Можли-
ві випадки відкриття нових родовищ нафти біля трас прохо-
дження існуючих нафтопроводів. Раціональним способом
транспортування нафти, що видобувається, є її періодичні пі-
дкачування в діючі магістральні трубопроводи.
За періодичних скидань і підкачувань нафти чи нафто-
продуктів на трасі трубопроводу може порушуватись норма-
льний режим його роботи. За певної величини витрати ски-
дання або підкачування на окремих НПС через недостатню
величину підпору перед ними може виникати кавітація, на ви-
ході інших станцій тиски можуть перевищувати максимально
допустиму величину тиску із умови міцності трубопроводу.

49