Page 70 - 4695

− статичні меню, тобто меню, постійно присутні на екрані.
Характерним прикладом такого типу меню є панель інструмен-
тів головного меню;
− динамічні меню, в яких користувач повинен викликати
меню, щоб вибрати який-небудь елемент. Прикладом є зви-
чайне контекстне меню (див. далі).
У деяких ситуаціях ці два типи меню можуть зливатися в
один. Наприклад, меню, що складається з кнопок доступу до
меню, може працювати і як статичні (користувачі натискають
на кнопки) і як динамічні (користувачі викликають меню).
Друга таксономія також ділить меню на два типи:
− меню, що розгортаються в просторі (наприклад, зви-
чайне випадне меню). Всякий раз. коли користувач вибирає еле-
мент нижнього рівня, верхні елементи залишаються видимими;
− меню, що розгортається в часі. При використанні таких
меню елементи верхнього рівня з тих або інших причинах зни-
кають з екрану.
Кожен тип меню в кожній з таксономій має певні недоліки
Статичні меню з першої таксономії, як правило, забезпечують
високу швидкість роботи, краще навчають користувачів, але
займають місце на екрані. Навпаки, з динамічними меню ситу-
ація протилежна. У другій таксономії перший тип (меню, що ро-
згортаються в просторі) забезпечує велику підтримку контексту
дій користувачів, але ця підтримка коштує втрати екранного
простору. Другий тип раціональніше використовує простір, але
гірше підтримує контекст.
Втім реальність для таксономій виявляється інша . Напри-
клад, майстер, будучи і динамічним меню з першої таксономії,
і меню, що розгортається в часі, з другої, не виявляється швид-
шим, ніж, наприклад, меню, що розкривається. Тому дуже ко-
рисно навчитися аналізувати вплив і взаємопроникнення різних
типів меню, а також усвідомлювати їх місце в інтерфейсі.

5.3. Структура меню

Ефективність меню найбільш залежить від будови окремих
елементів і їх взаємного зв’язку (угрупування).

69