Page 118 - 4687

му процесі не є можливим отримання гладких поверхонь. На-
несення емалевих покриттів вимагає великих енергетичних
витрат, супроводжується тяжкими умовами праці та несприя-
тливою екологією.
Приклад 5. Порошкові частинки (рисунок 1.30, д). У ряді
технологічних процесів застосовують порошки з нанесеними
покриттями - плаковані порошки. Нанесення покриттів на по-
рошкові частинки діаметром 50…200 мкм досить складна
технологічна задача. Очевидно, що для цього найбільш раціо-
нальні атомарні покриття. Найбільш простим методом можна
вважати хімічне осадження. Цей метод дозволяє наносити
обмежену кількість металів з товщиною покриття 3…5 мкм.
Великі можливості мають інші методи: електрохімічні, газо-
фазні і конденсаційно-вакуумні. Аналогічні технології засто-
совують при нанесенні покриттів різного призначення на дрі-
бнорозмірні вироби, особливо при виробництві радіоелект-
ронної апаратури.
Приклад 6. Електричні контакти (рисунок 1.30, е) часто
застосовуються в комутуючих виробах. Надійність у радіо-
електронних виробах різного призначення залежить від коро-
зійної стійкості електричних контактів у комутуючих ланцю-
гах. Вимоги до матеріалу покриття зводяться у відношенні не
тільки високої корозійної стійкості, а й мінімального електри-
чного опору. У зв'язку з цим мідні контакти покривають ша-
ром срібла або краще золота. У даний час такі покриття нано-
сять в основному електрохімічним методом. У ряді електролі-
тів використовуються ціанисті солі, тому такі процеси не мо-
жна віднести до безпечних і екологічно прийнятних. Необхід-
но розроблення інших методів з атомарним формуванням
покриття.

117