Page 164 - 4685
P. 164

матеріально-речову  сферу);  концептуальне  (логічно  і  творчо  мислити)
            соціальне (потреби людей), гуманітарне (цінності)
                   Менеджмент (англ. мanage – управляти ) – концепція: люди, що керують;
            наука, організація органу керування; процес досягнення цілей; ролі і робота на
            результат  і  розвиток;  стиль  (культура,  стратегія  змін);  технологія  впливу
            (тактика);  менеджмент  –  вища  форма  інформаційної  взаємодії.  Менеджмент
            складається    з  системи  і  підсистем.  Рівні  менеджменту:  технічний  (нижній),
            середній (адміністративний); вищий (інституційно-політичний).
                   Метод  –  спосіб  впливу  суб’єкта  управління  на  об’єкт  управління;
            вивчення чогось.
                   Методи  дослідження  проблем  управління  –  способи  вивчення  явищ,
            процесів       управління.        Використовують:          техніко-економічний           аналіз;
            статистичні, соціологічні, прогнозування, дослідження операцій тощо.
                   Методи  управління  –  способи  впливу  суб’єкта  управління  на  об’єкт
            управління. Виокремлюють: організаційні (в т.ч. адміністративні); економічні;
            соціально-психологічні; правові.
                   Методика  –  1)  комплекс  прийомів  і  засобів  отримання  та  оброблення
            даних,  що  базується  на  методологічних  принципах;  2)  конкретизація  у  формі
            інструкції, правила, способу…
                   Методика  –  сукупність  методів,  які  пов’язані  загальністю  задачі  і
            виконуються функцією методичної інструкції. Робоча – порядок дій, тимчасова
            на певний час; апробація – перевірка практичного.
                   Механізм  –  система  взаємозв’язків  між  явищами  і  процесами,
            протилежними сторонами, підсистемами та елементами.
                   Механізми  управління  –  спосіб  організації  управління  в  певному
            історичному періоді з характерними формами, методами, засобами. Сутність і
            зміст визначається характером відносин виробничих і продуктивних сил.
                   Механоозброєність праці – кількість технічних засобів, що припадає на
            окремого працівника.
                   Моделювання  –  процес  побудови  і  досягнення  моделей,  які
            відображають  реальні  об’єкти  або  окремі  процеси.  Розрізняють:  фізичні,
            матеріальні,розумові, ідеальні.
                   Модель – умовна ідеальна або матеріальна форма заміщення реального
            об’єкта для його вивчення та вдосконалення.
                   Модифікація  –  зміна,  перетворення  уявних  ознак,  властивостей,  явищ
            предмета, що викликає його якісно інший стан.
                   Мотивація  –  залучення  мотивів  для  певного  результату  щодо  об’єкта
            управління.

                                                               Н
                   Нагорода  –  форма  вираження  визнання  результатів  через  передачу
            коштів.
                   Надійність  –  властивість  системи  виконувати  функції  за  певний
            проміжок часу при певних умовах.


                                                           160
   159   160   161   162   163   164   165   166   167   168   169