Page 159 - 4685

Закон управління – сталі і суттєві зв’язки між керуючою та керованою
системою: відповідність складності ОУ і СУ; централізація і децентралізація;
між метою та засобами досягнення; співвідношення між економічними,
правовими й адміністративними важелями; зовнішнім та внутрішнім
середовищем.
Знак – умовний символ для обізнаності та ідентифікації предметів і явищ,
в управлінні є елементом мови і засобом комунікації (наприклад: знак якості і
т.п.)
Знання: 3 дороги: 1) шлях роздумів – найблагородніший; 2) шлях
копіювання – найлегший; 3) шлях досвіду – найгіркіший. «Ми стільки можемо,
скільки знаємо. Знання - сила» (Ф. Бекон) «Дуже часто лекції і проповіді
стають частиною нашої бібліотеки і словника, а не частиною життя» (Н.
Хілл) «Щоб переварити знання, треба поглинати їх з апетитом»(А. Франс)

І
Ідентифікація – 1. Встановлення відповідності реального об’єкта, товару
поданій на нього документації 2. Розпізнавання власників активів, цінностей та
інших клієнтів.
Ієрархія (гр. hierarchia) – священна влада – принцип структурної
організації та спосіб побудови складних багаторівневих систем, який полягає в
упорядкуванні взаємодії між рівнями. Правила підпорядкування нижніх рівнів
вищим. Структура оцінюється системою ТЕП.
Ієрархія – принцип будови управління складними, різноманітними,
взаємопов’язаними процесами, характеризується рівнями (кількість яких
більша, ніж велика система). Кожний рівень – об’єкт управління (ОУ) для
вищого рівня. Визначається включенням в систему підсистеми. Три рівні:
вищий, середній і нижній.
Імідж – 1. Образ товару, послуги, підприємства, фірми тощо, сукупність
асоціацій і вражень про них, які формуються у свідомості покупців і які
визначають їхнє становище на ринку. 2. Образ ділової людини, уявлення про
неї та її репутація.
Імператив (лат. іmperaivus – владний) – повеління, настійна вимога.
Індекс – відносний статистичний показник, який характеризує зміну
(співвідношення) певних явищ і процесів та передбачає відношення певної
величини у звітному періоді до її значення в попередньому, базовому періоді.
Інтеграція (лат. іntegratio – відновлення і цілий) – поступове збільшення
та об’єднання суб’єктів у процесі їх взаємодії (взаємовплив,
взаємопроникнення, взаємозближення); стратегія розвитку фундаментальності.
Інтелект – сукупність розумових здібностей людей, її здатність до
мислення та раціонального пізнання природи, суспільства і людини.
Інтенсивність (лат. intensio – напруженість, посилення) – напруженість
праці, зростання віддачі використання ресурсів та ефективність виробництва.
Інтенсифікація – зростання інтенсивності, продуктивності праці та
ефективність.

155