Page 86 - 4663
P. 86
6. ГІДРАТИ ОКСИДІВ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ
Гідроксиди, які утворюються при взаємодії основних оксидів або
амфотерних у нижчому ступені окиснення з водою називаються основами.
Основи – це сполуки, молекули яких складаються з катіонів (металів,
-
амонію) і гідроксогруп ОН , здатних заміщуватись на кислотний залишок.
Залежно від числа гідроксильних груп у молекулі, основи поділяються на
одно- та багатокислотні.
Основи поділяються на сильні і слабкі. Сильні основи характеризуються
практично повною дисоціацією, і концентрація гідроксильних іонів у розчині
близька до концентрації електроліту.
Гідрати, як правило, нестійкі сполуки, у багатьох випадках розкладаються
вже при випарюванні розчинів. Проте іноді гідрати настільки міцні, що при
виділенні розчиненої речовини з розчину вода входить до складу її кристалів.
Речовини, до кристалів яких входять молекули води, називаються
кристалогідратами, а вода, що міститься в них, - кристалізаційною.
Розчинні у воді основи називаються лугами - NaOH, КОН тощо. Більшість
основ – важкорозчинні сполуки. Наприклад: OHZn , OHPb , OHAl ,
2 2 3
Cr OH .
3
Деякі елементи залежно від валентності (ступеня окиснення) утворюють
різні за властивостями гідроксиди. Наприклад, двовалентний Хром (нижчий
ступінь окиснення) утворює основний гідроксид Cr ( OH ) :
2
Cr ( OH ) 2 HCl CrCl 2 H 2 O ,
2
2
гідроксид тривалентного хрому Cr ( OH ) - амфотерні властивості і реагує
3
як з кислотами, так і з основами:
Cr OH 3 HCl CrCl 3 H O
3 3 2
Cr OH NaOH Na Cr OH ,
3 4
а шестивалентний Хром (вищий ступінь окиснення) утворює кислотний
гідроксид, який реагує з основами:
Cr OH H CrO 2 NaOH Na CrO H O
6 2 4 2 4 2
Різниця у властивостях обумовлена різною міцністю зв’язку між атомами
Гідрогену та Оксигену в групі O H та атомом Оксигену цієї групи з атомами
елементу, який утворює гідрат оксиду. В основах більш міцний зв’язок між
Гідрогеном (воднем) і Оксигеном (киснем) і тому при їх дисоціації, а також у
реакціях солеутворення, відщеплюється гідроксид-іон OH . Наприклад:
85
