Page 88 - 4663

2 Al OH   3 H SO  Al SO   6 H O .
3 2 4 2 4 3 2

Ga OH – амфотерна сполука, яка реагує як з кислотами, так і з основами:
3
Ga2 OH   3 H 2 SO  Ga 2 SO 4   6 H 2 O і Ga OH   NaOH ( безв ) ,  NaGaO  2 H 2 O
4
3
3
3
2
Амфотерні гідроксиди можна одержати дією лугів на розчини солей
відповідних елементів. Наприклад:
Pb NO 3   2NaOH  Pb OH    2NaNO
3
2
2
AlCl  3 KOH  Al OH    3 KCl
3
3
Якщо кислотна функція амфотерного гідроксиду набагато сильніше
виражена за основну, то хімічну формулу його звичайно записують так, як це
прийнято для кислот. Наприклад: H 3 AsO - ортоарсенітна кислота.
3

6.2. Кислотні гідроксиди (кислоти)

Кислоти – це складні сполуки молекули якиз складаються з атомів
Гідрогену та кислотного залишку, які найчастіше утворюються за взаємодії
кислотних оксидів (ангідридів) з водою. Молекули кислот складаються з
кислотного залишку та атомів водню, які можуть заміщуватися на метал у

реакціях взаємодії їх з основними чи амфотерними сполуками (оксидами,
гідроксидами).

1. За кількістю атомів водню, що входять до складу молекули кислоти,
останні поділяються на одно-, дво- та багатоосновні, наприклад:

– одноосновні (HBr, HNO 3, HNO 2);
– двоосновні (H 2S, H 2SO 3, H 2TeO 4);
– багатоосновні (H 3PO 4, H 4P 2O 7, H 4SiO 4).

2. За наявністю чи відсутності Оксигену у кислоті діляться на:

а) оксигеновмісні (HNO 3, H 2SO 4, H 3PO 4)
б) безоксигенові (HCl, H 2S, HCN)
Назву оксигеновмісної кислоти визначає центральний атом –
кислотоутворювач. Якщо ступінь його окиснення відповідає номеру групи в

періодичній системі, то назва кислоти має суфікс– «ат», наприклад орто- чи
метафосфатна кислоти H PO HPO . У разі зниження ступеня окиснення
3 4 3
кислотоутворювача суфікси послідовно змінюються на –«ит», -«іт».

а) оксигеновмісні

87