Page 237 - 4663

Рис. 17.5. – Схема електрохімічного рафінування чорнової міді:

1 – ванна електролізу; 2 – катод; 3 – анод; 4 – джерело постійного
електричного струму
У ванну електролізу (1) заливають водний розчин міді (II) сульфату.

Катодом (2) слугує пластинка із рафінованої міді, анодом  брусок (3) із
чорнової міді.

При під’єднанні джерела електричного струму (4) відбуваються такі
процеси:
2+
Катод: Сu + 2е  Cu (відновлення міді).
2+
Анод: Сu - 2е  Сu (окиснення міді).
Відтак відбувається розчинення анода і осідання лише міді на катоді.
Одержується так звана електролітична мідь високої чистоти. Всі домішки,

що містились у чорновій міді, у вигляді шламу збираються на дні ванни.
Цей шлам часто слугує сировиною для одержання рідкісних і дорогоцінних
металів. Буває і так, що вартість металів у шламі повністю перекриває

затрати на рафінування металу.

17.5.2. Електролітичні покриття металевих і неметалевих виробів

Наведемо приклади використання електролізу.
Електроліз з розчинним анодом надзвичайно широко
використовують на практиці для покриття виробів, деталей із сплавів

заліза тонкими плівками кольорових, дорогоцінних металів
(цинкування, кадміювання, міднення, нікелювання, хромування,

олов’янування, свинцювання, сріблення, покриття золотом, паладієм,
радієм).
Галузь промисловості, яка використовує електроліз з розчинним
анодом, називають гальванікою.

Електролітичні металеві покриття металевих і неметалевих виробів
за своїм призначенням підрозділяють на захисні, захисно-декоративні і
функціональні. Захисні покриття захищають поверхню деталей від корозії;

236