Page 123 - 4663

Елемент, який уявно приймає електрони або до якого зміщені
електронні пари валентних електронів, називають окисником, сам він при
цьому відновлюється і його ступінь окиснення зменшується (алгебраїчно).
Елемент, який віддає електрони або від якого відтягується

електронна хмара валентних електронів, називають відновником, сам він
окиснюється, ступінь його окиснення зростає.
Зауважимо, що поняття окисник і відновник не абсолютне, а

відносне. Залежно від речовини, з якою реагує одна і та ж речовина, вона
може виступати як відновником, так і окисником, наприклад

+3 0 +5
2HNO + O = 2HNO
2
2
3
+3 +2
2HNO + 2HI = I + 2NO + 2H O
2
2
2
У І реакції HNO 2  відновник; у ІІ реакції  окисник.
Необхідно підкреслити, що із збільшенням ступеня окиснення елемента
зростають його окисні властивості. Так, у ряду

+2 +4 +6 +7
MnO, MnO , MnO , Mn O
3
2 7
2
окисні властивості зростають.

10.2. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій

Основними питаннями теорії окисно-відновних реакцій є:

- які продукти утворюються у процесі реакції?
- складання рівнянь окисно-відновних реакцій (метод електронного
балансу).

На перше запитання можна одержати відповідь на основі вивчення
речовин, що реагують між собою та утворюються після реакції, оскільки
хімічні елементи, що наявні в сполуках до реакції, мають бути в
сполуках після реакції.

На друге - підбір коефіцієнтів базується на законі збереження матерії,
який стосовно окисно-відновних реакцій означає, що кількість електронів,
_
які віддає відновник, дорівнює кількості електронів, які приймає окисник
- метод електронного балансу.
Розглянемо метод електронного балансу на прикладі реакції
окиснення аміаку, яке відбувається за такою реакцією:

NH 3 + O 2 = NO + H 2O.
Підбір коефіцієнтів здійснюють у такій послідовності:
1. Визначаємо ступені окиснення всіх елементів – учасників реакції.

122