Page 35 - 4659

n
Q(t)  Q (t) Q (t) . . . . Q (t)   Q (t) (4.12)
1 2 n i
i 1

Якщо система включатиме в себе рівно надійні елементи
Q 1(t) = Q 2(t) = . . . = Q n(t) = Q(t), то ймовірність відмови системи
n
буде рівна Q(t) = Q (t).
Ймовірність безвідмовної роботи при цьому:
n
P(t) 1    P-1 i (t)  , (4.13)
i 1
Методом підвищення надійності системи, побудованої з
недостатньо надійних елементів, є резервування. В схемах
електропостачання застосовують загальне і роздільне.
При загальному резервуванні для виконання заданих
функцій є дві або декілька однотипних систем.
Наприклад: дві вентиляторні установки головного
провітрювання; три або шість насосних установок головного
водовідливу.
При загальному резервуванні ймовірність безвідмовної
роботи:
d
P ( ) 1 [1t     P ( )]t l 1 (4.14)
i 1 i
d  h
l  , де l - кратність резервування; d - загальна
h
кількість систем, включаючи і резервні;
h - кількість робочих систем, необхідних для нормального
функціонування.
Залежно від кратності резервування можна одержати
досить високу надійність системи.
Наприклад:
При l =3/1, напрацювання на відмову збільшується в 2,3
рази у порівнянні з нерезервованою системою.
Загальне резервування є малоекономічне – а тому часто
використовують роздільне резервування при якому
резервується окремо кожний елемент системи.
При цьому ймовірність безвідмовної роботи визначається:
d
P ( )t   {1 [1 Pi  ( )] }t l 1 (4.15)
i 1
Розрізняють постійне резервування - коли резервні елементи
працюють разом з робочими. Вмикання резервного елементу

35