Page 200 - 4637

Друга причина базується на тому, що пара була
найкращою та найбільш гнучкою бурильною потужністю. Та
зрештою, вона була найпростішою та найлегшою для
обслуговування. Будь-який помічник бурильника міг
відремонтувати паровий бурильний двигун чи насос.
Парова бурова установка та її паровий котел пройшли
радикальні зміни. Одночасно три котли, кожен з яких,
зазвичай, виробляє менше ніж 50 к.с., постачали пару при
тиску від 100 до 125 фунтів на кв. дюйм. Згодом, був
створений великий високо швидкісний двигун, який працював
від 300 до 500 фунтів на кв. дюйм тиску пари.

Парова потужність

Нестача простору у будь-якій науці є проблемою,
зокрема, і у всеохоплюючій науці про парову установку.
Єдине, що може бути зазначене, – це основні факти короткого
пояснення. Одним з найбільш популярних бурових двигунів
був двоциліндровий двигун, розміром 14х14 дюймів.
Максимальна швидкість колінчастого валу досягала 400
обертів за хвилину при переривчастій роботі і 250 об/хв. при
постійній швидкості роботи. Визначена потужність становила
1690 к.с. при 400 об/хв і 400 фунтів на кв. дюйм тиску пари, у
вхідному трубопровіді. Для того щоб пришвидшити підйом
колон зі свердловини, потрібно, щоб двигун був спроможний
до швидкого прискорення та сповільнення. Що і було
досягнуто за допомогою двигуна, до конструкції якого не
входив штурвал. У результаті чого відбувалась надзвичайна
вібрація на високій швидкості. Усе вище зазначене
підтверджує те, що не тільки вал та підшипники, але і весь
двигун повинен бути дуже міцний.
Наступним є розробка дросельної заслінки пари.
Більшість низько-тискових стаціонарних парових двигунів
були розроблені для ⅝" клапанових дроселів. Коли

199