Page 178 - 4634
P. 178

За  своє  посередництво  брокер  одержує  винагородження,  як  правило,  від  тієї
         сторони,  що  до  нього  звернулася  першою.  Брокер  не  має  права  представляти
         інтереси іншої сторони у комерційній угоді і приймати від іншої сторони комісію
         або  винагородження,  за  винятком  тих  випадків,  коли  на  це  є  угода  клієнта.  В
         окремих  випадках,  як  посередники  можуть  виступати  два  брокери:  один  –  за
         дорученням покупця, інший – продавця.
               В  окремих  країнах  брокерські  комерційні  угоди  одержали  найбільшого
         поширення.  Наприклад,  у  Англії  ринки  лісу,  нафти,  вугілля  й  інших  сировинних
         ресурсів  цілком  монополізовані  брокерами  і  недоступні  для  встановлення  прямих
         контактів  зі  споживачами.  У  цьому  випадку  використання  торговельно-
         посередницької ланки є необхідним.
               На  промисловому  ринку  у  ролі  посередників  можуть  виступати  комісіонери.
         Контрагентами в комісійних операціях виступають комітент і комісіонер. Їх сутність
         полягає у тому, що одна сторона, комітент, доручає іншій стороні, комісіонеру, від
         імені  комісіонера,  але  за  рахунок  комітента  зробити  операцію  купівлі-продажу  з
         третім контрагентом. Посередником комісіонер є тільки для комітента. Для третього
         контрагента комісіонер є стороною контракту купівлі-продажу, а саме продавцем –
         якщо комісіонерові доручено щось продати, чи покупцем – якщо комітент доручає
         комісіонерові щось купити.
               З  комітентом  комісіонер  будує  свої  відносини  на  підставі  договору  комісії
         (комісійний договір). Відповідно до нього комісіонер не купує товари комітента, а
         тільки  робить  угоди  купівлі-продажу  за  рахунок  комітента,  що  залишається
         власником товару до його передання у розпорядження кінцевого покупця. Товари,
         що  перебувають  у  розпорядженні  комісіонера,  прислані  йому  комітентом  для
         продажу (аналогічно і тим товарам, що купив комісіонер для комітента), визнаються
         власністю  комітента.  Тому  всі  ризики,  пов'язані  з  псуванням  чи  ушкодженням,
         випадковою  загибеллю  лежать  на  комітентові,  якщо  немає  іншої  домовленості
         сторін. Однак комісіонер повинен вжити всіх заходів щодо забезпечення цілісності
         довірених  йому  товарів  і  відповідати  за  їх  втрату  або  ушкодження,  якщо  це
         відбудеться за його провиною.
               У комісійному договорі зазвичай вказують:
                 мінімальні ціни при експорті та максимальні ціни при імпорті товарів;
                 терміни постачань обумовлених партій товарів;
                 граничні технічні та якісні характеристики товару;
                 відповідальність  комітента  перед  комісіонером  і  комісіонера  перед
         комітентом;
                 розміри і порядок виплати комісійних винагороджень.

               За дорученнями комітента посередник-комісіонер знаходить на ринку покупців,
         самостійно проводить переговори з ними і з тим, хто запропонує найбільш вигідні
         умови,  він  укладає  контракт  купівлі-продажу  від  свого  імені,  але  за  рахунок
         комітента.  "Від  свого  імені"  означає,  що  сам  комісіонер  стає  стороною  контракту
         купівлі-продажу  і  зазнає  усієї  відповідальності  перед  покупцем  за  виконання
         зобов'язань  за  цим  контрактом.  "За  рахунок  комітента"  означає,  що  комітент
         (продавець) фінансує операцію від початку виробництва або придбання товарів до


                                                            178
   173   174   175   176   177   178   179   180   181   182   183