Page 142 - 4634

законодавства у сфері трансфертного ціноутворення, спрямовані на гармонізацію
застосовного походу.
Відповідно до вітчизняного законодавства (ст. 39 Податкового Кодексу)
трансфертне ціноутворення – система визначення звичайної ціни товарів та/або
результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних контрольованими. Об'єктом
трансферного ціноутворення є операції, обсяг яких з кожним контрагентом
становить більше 50 млн. грн. на рік між пов'язаними особами та між особами, хоча
б одна з яких зареєстрована на території, у якій ставка податку на прибуток
(корпоративний податок) на п'ять і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні.
Разом з тим, йдеться не тільки про класичні офшори, а й інші країни з пільговим
оподаткуванням. Необхідно враховувати, що контроль за витратами передбачено як
за зовнішньоекономічними операціями, так і за внутрішніми операціями з
підприємствами, що мають податкові пільги або працюють збитково.
Слід зазначити, що питання трансфертного ціноутворення вимагає узгодженої
діяльності основних учасників даного процесу, зокрема :
 держави в особі уповноважених органів, зокрема податкової адміністрації,
якою розроблено відповідний порядок формування ринкових цін, визначено
джерела інформації про ринкові ціни та встановлено діапазон цінового коливання
для експортно-імпортних операцій;
 суб'єктів господарювання – пов’язаних осіб – юридичних та/або фізичних
осіб, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх
діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють;
 бізнес-одиниць організації – центрів відповідальності, під якими розуміється
відділ (сукупність відділів) чи підрозділ підприємства, за яким закріплені відповідні
повноваження, певні функції, який наслідує організаційну культуру, цілі і місію
підприємства та сприяє підвищенню його загальної продуктивності, а також
прийняттю оптимальних рішень в кожній конкретній ситуації.
У своїй діяльності суб'єкти трансферного ціноутворення повинні спиратись на
принципи ціноутворення, визначені зарубіжним і вітчизняним законодавством, що
регулює питання трансфертного ціноутворення. Основний принцип трансфертного
ціноутворення визначає, що угоди, які укладаються між взаємозалежними
сторонами, повинні відповідати тим, які укладаються в ринкових умовах згідно із
принципом витягнутої руки (з незалежними особами). У випадку якщо компанія
одержує боргове фінансування на умовах, на яких вона не змогла б одержати його за
принципом витягнутої руки, таке фінансування може розцінюватися як вкладення в
капітал (пайове фінансування). Загальний принцип трансфертного ціноутворення
визначає податкову базу контрольованих операціях, виходячи із звичайних цін. Ціна
в контрольованій операції для цілей оподаткування визнається звичайною, якщо
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну податкову і митну політику, не доведено зворотне або платником податків
використано ціну, зазначену в договорі про взаємне узгодження цін під час
здійснення контрольованих операцій та ціну, зазначену в такому договорі, не може
бути оскаржено в установленому Податковим Кодексом порядку. Законом
встановлено методи визначення звичайної ціни:
 метод порівняння неконтрольованої ціни;

142