Page 144 - 4634

 здійснення контролю якості;
 навчання та/або професійна підготовка персоналу;
 перепідготовка або підвищення кваліфікації персоналу;
 організація збуту із залученням третіх осіб, які мають досвід відповідної
роботи;
 здійснення стратегічного управління, у тому числі визначення цінової
політики, стратегії видобутку, переробки та реалізації товарів (робіт, послуг),
обсягів поставок кінцевим споживачам, а також здійснення оперативного
управління.
Реалізуючи на практиці механізм трансфертного ціноутворення необхідно
враховувати зарубіжний досвід. Зокрема, у міжнародній практиці застосовують, так
званий, "пільговий період" – у тих країнах, де правила трансфертного ціноутворення
нещодавно набули чинності. Суть "пільгового періоду" полягає в тому, що на перші
рік-два бізнесу надають можливість пристосуватися до нових правил через
зменшення тиску, а саме: відсутність штрафів, розширення коридору ринкових цін,
підвищення порогу контрольованих операцій тощо.
Дуже важливо, щоб бізнесу дали можливість пристосуватися до нових правил
під час "пільгового періоду", оскільки саме набуття чинності законодавством у сфері
трансфертного ціноутворення, навіть в своєму найбільш лояльному варіанті, є
болючим для бізнесу. Адже підприємствам додатково потрібно буде проводити
аналіз і моніторинг операцій, які підпадають під регулювання; розробити методику
аналізу ціноутворення, а також проводити порівняльний аналіз ринку; готувати й
надавати додаткову звітність до податкових органів тощо. У свою чергу це призведе
до істотного збільшення ресурсів і трудовитрат компаній лише для виконання норм
законодавства та подання звітності.
Необхідно зазначити, що застосування трансфертного регулювання в тому
вигляді, в якому воно є зараз, може мати негативні наслідки для багатьох
підприємств нафтогазового комплексу. Для забезпечення прозорості діяльності,
пов'язаної із трансфертним ціноутворенням та зменшенням помилок і неточностей у
визначенні трансфертної ціни важливим є:
− визначення основних видів діяльності у даній сфері;
− формування відповідних центрів відповідальності за виконання завдань у
межах даної діяльності;
− встановлення взаємовідносин між суб'єктами трансфертного ціноутворення;
− визначення відповідальності за виконання завдань в межах трансфертного
ціноутворення (табл. 11.8).
Таким чином, предметом трансфертного ціноутворення є вимога застосовувати

справедливі ціни при оподаткуванні угод, ціноутворення яких може призвести до
необґрунтованого перерозподілу прибутку. Набрання чинності Закону України "Про
внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного
ціноутворення)" з 1 вересня 2013 року поставило чимало нових завдань для всіх
суб’єктів податкових відносин. Разом з тим, даний захід для діяльності підприємств
слід розглядати як інструмент контролю витрат на здійснення господарських
операцій, що відбуваються у межах сучасного підприємства, яке представлене

144