Page 141 - 4634
P. 141

можуть  перерозподілятися  відповідно  до  потреб  холдингу.  Цей  механізм,  за
         необхідності, використовується для цілей оптимізації оподаткування активів групи.
         Якщо  при  цьому  врахувати,  що  кінцевим  споживачем  може  бути  нерезидент
         (експорт  нафти  чи  газу),  то  центром  прибутковості  стають  юридичні  особи,
         зареєстровані  в  країнах  з  низькою  податковою  юрисдикцією.  Крім  того,
         концентрація  нафтогазових  активів  у  потужних  фінансово-промислових  групах
         зумовлює  потребу  в  обмеженні  застосування  трансфертного  ціноутворення  у
         розрахунках  між  підрозділами  паливно-енергетичних  компаній.  Наприклад,  є
         побоювання,  що  у  зв’язку  з  придбанням  облгазів  GroupDF,  підприємства,  які
         належать  цій  групі,  будуть  закуповувати  природний  газ  з  афілійованих  активів
         (компанія-дилер Ost-Chem Holding, Кіпр) за завищеною ціною, одночасно виводячи
         капітал за кордон. Після чого різницю між завищеною собівартістю та відпускною
         ціною  для  населення  буде  компенсовано  з  бюджету  через  механізм
         тарифоутворення.  Зауважимо,  що  застосування  трансфертних  цін  може  бути
         обумовлено  не  тільки  податковими  мотивами.  Так,  роздування  ціни  придбання
         товарів  з-за  кордону  може  переслідувати  мету  обійти  правила  валютного
         регулювання чи інші норми, що регламентують репатріацію прибутку.
               Таким чином, на сьогодні у вітчизняній практиці трансфертного ціноутворення
         існує  ряд  питань,  які  вимагають  врегулювання.  Важливим  напрямом  поширення
         міжнародної  практики  у  даній  сфері  діяльності  є  формування  відповідного
         інституційного  забезпечення.  Основними  ідейними  двигунами  в  регулюванні
         трансфертного  ціноутворення  в  межах  Європи  виступають  Європейський  Союз
         (головним чином представлений Європейською комісією та Спільним форумом ЄС з
         трансфертного ціноутворення), а також Організація економічного співробітництва і
         розвитку  (ОЕСР).  Основу  міжнародно-правових  принципів  у  сфері  трансфертного
         ціноутворення на регіональному рівні Європи закладають ряд документів, а саме:
                 в  рамках  ЄС:  Кодекс  поведінки  щодо  документації  з  трансфертного
         ціноутворення для асоційованих підприємств в Європейському Союзі (спрямований
         на  стандартизацію  пакету  документів,  які  мультинаціональні  компанії  зобов'язані
         подавати  до  податкових  органів  в  частині  ціноутворення  транскордонних
         внутрішньогрупових  операцій);  Арбітражна  конвенція  Європейського  Союзу  про
         усунення  подвійного  оподаткування  в  зв'язку  з  коригуванням  прибутку
         асоційованих        підприємств        (даним       документом        передбачена        можливість
         застосування арбітражної процедури, метою якої є дозвіл розбіжностей у зв'язку з
         подвійним  оподаткуванням  компаній,  розташованих  в  різних  державах);  Посібник
         ЄС  за  угодами  про  попереднє  ціноутворенні  (закріплено  механізм  мінімізації
         ризиків  донарахування  сум  за  результатами  податкової  перевірки);  Посібник  по
         міжгрупових послуг з низькою доданою вартістю;
                 в  рамках  ОЕСР:  Посібник  ОЕСР  з  трансфертного  ціноутворення  для
         мультинаціональних           підприємств       та    податкових       адміністрацій       (основний
         рекомендаційно-методичний  міжнародний  документ  в  галузі  податкового
         регулювання  трансфертного  ціноутворення);  Модельна  конвенція  ОЕСР  стосовно
         податків  на  доходи  і  капітал;  Посібник  по  укладанню  угод  про  попереднє
         ціноутворенні згідно процедурі взаємної згоди; Методичні рекомендації з розробки



                                                            141
   136   137   138   139   140   141   142   143   144   145   146