Page 139 - 4634
P. 139

Другий підхід визначається особливостями роботи підприємств за контрактами
         купівлі-продажу. У даному випадку модель ціни має вигляд:

                                            Ц   Ц   В      М   М ,                                (11.9)
                                                   с    пер    п     з
         де Ц с – ціна закупівлі сировини, визначена із врахуванням митних платежів і зборів,
         що супроводжують імпорт продукції; В пер – вартість переробки сировини; М п, М з –
         митні платежі і збори, що супроводжують експорт продукції.

               11.4 Трансфертне ціноутворення у ЗЕД

               З 1 вересня 2013 року набув чинності Закон "Про внесення змін до Податкового
         кодексу України щодо трансфертного ціноутворення". Однак його імплементація у
         вітчизняну практику супроводжується виникненням багатьох питань, які вимагають
         вирішення  не  тільки  у  площині  податкового  і  бухгалтерського  обліку,  але  і
         управлінської діяльності. Перед менеджерами постала необхідність контролювання
         витрат  на  здійснення  контрольованих  операцій,  оскільки  у  межах  трансфертного
         ціноутворення  починають  діяти  нові  методи  визначення  та  порядок  застосування
         звичайної  ціни,  а  отже  будуть  формуватися  нові  вимоги  до  обліку  витрат
         підприємств.
               Слід  визнати,  що  сьогодні  Україна  далека  від  європейських  стандартів
         трансфертного  ціноутворення.  У  Європі  національне  законодавство  переважно
         розроблялося і продовжує розроблятися на підставі керівних документів ЄС і ОЕСР,
         у країнах ж пострадянського простору переважає акцент на внутрішню законодавчу
         практику з певним запозиченням міжнародних напрацювань. В Україні становлення
         законодавства  у  сфері  трансфертного  ціноутворення  розглядається  в  сукупності  з
         політикою  боротьби  з  витоком  прибутку  в  офшори.  Відтік  капіталу  з  України
         відбувається  не  через  відсутність  перепон  для  відтоку,  а  внаслідок  непомірною
         фіскального        навантаження,        корупції,     складності      податкової       системи      та
         непередбачуваності  політики  держави.  Відтак  основним  мотивом  застосування
         трансфертних цін є податкові міркування. За даними Державної податкової служби
         України (ДПС України), тільки в 2013 р. 54 % українського товарного експорту було
         вивезено  через  третіх,  часто  афілійованих  осіб,  а  загальний  обсяг  експорту  за
         непрямими  контрактами  склав  260  млрд.  грн.  В  результаті  за  межами  України
         залишилося майже 30 % від доходу товарів. Ситуація не унікальна: всього в світі за
         допомогою таких схем було виведено в офшори до $ 21 трлн.
               Окрім  набуття  трансферним  ціноутворенням  функції  фіскального  контролю,
         його розглядають як дієвий інструмент впливу на великий бізнес. Іншою причиною
         зацікавленості  до  питання  трансфертного  ціноутворення  є  вимога  фінансового
         менеджменту компанії підвищити ефективність використання фінансових ресурсів
         та посилити особисту відповідальність менеджерів за результати прийнятих рішень.
               Попри те, що на трансфертне ціноутворення покладено великі сподівання щодо
         врегулювання відтоку капіталу за кордон за рахунок встановлення певного порядку
         контролю  за  фінансовими  потоками  в  межах  великих  компаній,  як  зазначають
         фахівці,  більшість  пропонованих  заходів  в  Україні  спрямовані  на  боротьбу  з
         наслідком проблеми, а не її причиною. Реальних рішень спрямованих на підвищення

                                                            139
   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143   144