Page 630 - 4631

старі герметизатори, очікують, поки витече електроліт з
міжтрубного простору, осушують зовнішню поверхню робочого

трубопроводу і внутрішню поверхню кожуха шляхом природної
вентиляції, перевіряють, чи немає електричного контакту “труба-
кожух”, новою герметизуючою манжетою обгортають робочий

трубопровід і кожух (рисунок 3.35), з’єднують розріз і
закріплюють їх металевими хомутами.
Електричний контакт “трубопровід-кожух” без зупинки

транспортування продукту усувають у такій послідовності:
- розроблення котлованів у місцях закінчення кожуха,
демонтаж ущільнень кожуха;
- осушування зовнішньої поверхні робочого трубопроводу і

внутрішньої поверхні кожуха шляхом природної вентиляції;
- перевіряння чи немає електричного контакту “труба-
кожух”;

- зниження робочого тиску в трубопроводі на 30 %,
визначення просторового положення робочого трубопроводу у
кожусі за величинами зазорів між робочим трубопроводом і
кожухом;

- механічний вплив на робочий трубопровід у місці виходу
робочого трубопроводу з кожуха в напрямку від меншого зазору
до більшого з метою зміни положення робочого трубопроводу в

кожусі та усунення контакту;
- відновлення ущільнення кожуха і засипання котлованів.
Цей метод не гарантує усунення електричного контакту

“трубопровід-кожух” тому, що напрямок силової дії на робочий
трубопровід не відрізняється точністю і, більше того, може бути
прямо протилежним, тобто замість усунення електричного

контакту “трубопровід-кожух” пляма контакту збільшиться.
Зокрема, на практиці бувають випадки, коли робочий
трубопровід має пружні деформації зумовлені дією повздовжніх і
поперечних зусиль від дії просідання ґрунтів або порушення

технології прокладання робочого трубопроводу в кожух чи
недотримання повздовжньої геометричної форми кожуха
(перелом на одному або декількох зварних з’єднаннях труб

кожуха).
Замінюють робочий трубопровід на переході через
автомобільну дорогу або залізницю якщо виявлено витік газу

628