Page 55 - 4618

3.2 Використання плаваючих деталей у ВТ
Плаваючі деталі – елементи у вигляді пальців, втулок та
шайб, що розміщуються між поверхнями основної тертя,
переміщуються завдяки силам тертя, і призначені для
зменшення швидкості ковзання і/або зменшення
нерівномірності зношування поверхонь. У деяких випадках
плаваючі деталі дозволяють компенсувати теплові деформації.
Розглянемо декілька прикладів.
Поршневий палець з’єднує, як відомо, поршень із
шатуном. Можливі такі способи з’єднання: встановлення
пальця, закріпленого в бобишках поршня або у малій
шатунній головці; встановлення пальця так, що він має
свободу повороту як у бобишках, так і в шатунній головці.
Палець такої конструкції називають плаваючим.
При роботі механізму плаваючий палець під дією сил
тертя з боку шатуна провертається. Оскільки довільне
переміщення шатуна в хитальному русі складається з
кутового переміщення відносно пальця і поворот пальця у
бобишках, то кутова швидкість у кожному з цих двох
відносних переміщеннях пальця приблизно у два рази менша,
ніж у випадку закріпленого пальця; у стільки ж разів
зменшується тепловиділення у кожному із спряжень пальця.
Знос пальця і вкладишів зменшується, а по поверхні він
розподіляється рівномірно. Але найбільш важливою
перевагою плаваючого пальця є підвищена надійність:
заїдання пальця в шатуні веде до їх переміщення у бобишках
поршня, а коли палець заїдає у бобишках, то це не
перешкоджає хитальному руху шатуна.
Відомі конструкції швидкохідних опор, які містять
набори плаваючих почергово розміщених бронзових та
сталевих втулок або тільки сталевих втулок, покритих з обох
сторін бабітом.
При конструюванні подібних опор керуються таким:

54