Page 11 - 4618

Допустиме значення параметра підбирається з
урахуванням швидкості ковзання.
Дана методика не враховує можливу зміну коефіцієнта
тертя, ігнорується вплив відносного діаметрального зазору у
підшипнику та в’язкість мастильного матеріалу, нехтується
вплив відношення довжини цапфи до її діаметра. Але якщо
пара тертя експлуатується в умовах граничного мащення, то
розрахунок за pv є виправданим, оскільки цей параметр
опосередковано характеризує температуру поверхні тертя.

1.2 Деякі правила поєднання матеріалів
На основі ретельного зіставлення умов роботи деталей
тертя, вихідних властивостей матеріалів і тих змін, яких вони
набувають на поверхнях тертя, із врахуванням інших обставин
можна підібрати для кожного конкретного випадку найбільш
вдалий матеріал. Але існують деякі, достатньо загальні керівні
правила засновані на узагальненні досвіді практичної
експлуатації вузлів тертя та досягнень трибології:
1 Поєднувати твердий матеріал із м’яким, який має
температуру рекристалізації нижчу від середньої температури
поверхні тертя. Така пара добре протистоїть заїданню і
характеризується високою надійністю. Приклади: хром-гума
при змазуванні мінеральним маслом і водою, хром-бронза при
пластичних мастильних матеріалах.
2 Поєднання твердого металу із твердим (наприклад,
пара з азотованої, хромованої і загартованої сталей). Такі пари
володіють високою зносостійкістю внаслідок малого
взаємного впровадження їх поверхонь. Нанесення покрить для
прироблювання підвищує надійність у найбільш небезпечний
період роботи – під час прироблення. Застосування цих пар
обмежується швидкостями ковзання. Висока точність
виготовлення і складання, значна жорсткість конструкції,
ретельна приробка, покращення умов змащування значно
розширює область застосування пар тертя із твердих
матеріалів.
10