Page 6 - 4618

ВСТУП

Перед конструкторами, які розробляють вузли тертя
різного класу і призначення, практично завжди поставлено
два суперечливі завдання:
- нова конструкція повинна бути надійною, економічною
і екологічно безпечною;
- вузли тертя не повинні бути джерелом додаткових
підвищених витрат при виготовленні і експлуатації,
забезпечуючи тим самим високу конкурентоздатність
машин та механізмів.
При вирішенні цих задач доводиться керуватись деякими
положеннями, специфічними для трибології і триботехніки.
По-перше, приступаючи до проектування, слід пам’ятати
та враховувати попередній досвід, який узагальнює теорія
конструктивної зносостійкості. Зокрема, детально стосовно
конкретної конструкції
Детальний силовий аналіз з урахуванням конкретної
конструкції механізму дозволяє визначити не тільки сили і
точки їх прикладання, але і додаткові моменти, які виникають,
наприклад, у підшипникових вузлах внаслідок віддалення
останніх від точки прикладання радіальної сили, що
навантажує вал. Більш доцільно, щоб навантажувальні сили
були прикладені на ділянці вала між підшипниками. Цим
досягається висока жорсткість вала, малі кути його прогину в
області підшипників і зберігається висока частота власних
коливань вала.
Від конструктивного оформлення залежить розподіл
тисків на контактуючих поверхнях. Наприклад, у достатньо
поширених стрічкових гальмах епюра тиску суттєво
відрізняється від рівномірної. Тому доводиться оцінювати
поведінку матеріалу як за максимальних, так і за мінімальних
значень тиску. Потужність тертя, а отже, і тепловиділення на
контакті пропорційне тиску. За недостатньо високої
температури в процесі гальмування на поверхнях тертя деяких
5