Page 15 - 4618

Для стабілізації сил тертя при рідинному мащенні в
підшипниках ковзання дренажна дія системи впадин
недопустима, в зв'язку з чим впадини не повинні сполучатися
між собою (рисунок 1.2 б).
Крім збільшення утримування мастильного матеріалу
поверхнею після накатування її наклепування збільшує її
зносостійкість і формує залишкові напруження стискання.
Встановлено, що навантажувальна здатність поверхонь із
чавуну, бронзи, титану і сталі після накатування зростає на 30-
80 %. Оптимальний ефект від накатування спостерігається
при використанні схеми за рисунком 1.2 а при s = 1,7…2 мм; 
= 55…60; s/r ≤ 0,1 (r - радіус ролика); h = 0,2…0,4 мм і схеми
по рисунку 1.2 б - s = 1,5…2 мм і h = 0,1…0,3 мм.

Рисунок 1.2 – Різновиди рельєфу накатаних поверхонь: а – з
неперервною системою каналів гексагональної форми; б – з
системою дискретних впадин (верхні рисунки – схеми
формування рельєфу накатним роликом)

1.4 Про розміщення матеріалів пар тертя за твердістю

Для пари, утвореної поверхнями тертя, які мають різні
твердості і розміри, можна виділити дві умови:
H 1 > H 2; S 1<S 2; (1.2)
H 1 < H 2; S 1<S 2, (1.3)
14