Page 146 - 4601

ДОРУЧЕННЯ – це документ, який видає підприємство (або приватна
особа) другій особі для подання в інше підприємство (або третій особі), в

якому визначають повноваження другої особи під час здійснення зазначених
у документі юридичних дій, наприклад одержання грошей або матеріальних

цінностей, підписання договорів тощо.
Доручення бувають:

1. Офіційні – видаються представникові підприємства для виконання дій

від імені підприємства. Їх видають під розписку особі, на яку їх оформлено.

2. Особисті – видає фізична особа, яка передає свої права іншій (право на

отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.). Оформляють їх від

руки або машинописним способом на чистому аркуші паперу. Особисті

доручення засвідчує нотаріус або вповноважена особа підприємства, де

працює чи навчається довіритель. Обов’язковою умовою правомірності

особистого доручення є наявність підпису службової особи і печатка

установи, яка засвідчує підпис довірителя.

Виправлення чи стирання в дорученнях категорично забороняються.

РОЗПИСКА – це письмове підтвердження певної дії, яка відбулася

(передача чи отримання документів, товарів, грошей, матеріальних

цінностей).

Складають розписку у довільній формі на чистому аркуші паперу

здебільшого від руки або машинописним способом.

До розписки входять такі реквізити:

 Назва виду документа (РОЗПИСКА).

 П.І.Б. того, хто дає розписку.

 Посада автора в разі потреби.

 П.І.Б. того, кому дають розписку.

 У чому конкретно дано розписку (обов’язково слід зазначити точне

найменування матеріальних цінностей, предметів, суму грошей).

 Дата оформлення розписки.

 Підпис автора.

145