Page 76 - 4598
P. 76

практиці  використовують  показник  оновлення  продукції,  який
            характеризує  питому  вагу  нової  продукції  в  загальному  обсязі
            продажу протягом певного часу  одного, двох, трьох і т. д. до п’яти
            років.

                    Можна  виокремити  дві  основні  моделі  інноваційного  процесу.
            Перша — це модель дифузії нововведення на макрорівні в межах всієї
            економіки.  Нагадаємо,  що  дифузія  —  це  поширення  вже  колись

            опанованої  і  використовуваної  інновації  в  нових  умовах  або  нових
            галузях  виробництва,  у  нових  країнах.  Унаслідок  дифузії  зростає
            кількість як виробників, так і споживачів.
                    Головною метою при цьому є оцінка чинників середовища, які

            сприяють поширенню інновацій серед більшої кількості виробників,
            компаній,  організацій  чи  гальмують  його.  Виникає  проблема
            взаємодії  нововведення  з  відповідним  соціально-економічним

            оточенням,  суттєвим  елементом  якого  є  конкуруючі  технології,
            товари. На швидкість поширення (дифузії) інновацій мають великий
            вплив  інноваційна  політика  держави,  існування  адекватної

            інформаційної бази, механізмів функціонування науки та її зв’язків з
            виробництвом,  форми  прийняття  законодавчих  рішень  з  питань
            нововведень,           способів         передавання           інформації,         механізмів

            стимулювання             інноваційної         діяльності,         накопичений           досвід
            упровадження нововведень.
                    З  моделлю  дифузії  нововведень  тісно  пов’язана  науково-
            технічна діяльність, яка спрямована на використання і конкретизацію

            результатів  наукових  досліджень  і  розробок  для  розширення  й
            оновлення  номенклатури  та  підвищення  якості  продукції  з  її
            наступною  ефективною  реалізацією  на  ринку.  Об’єктом  науково-

            технічної  діяльності  є  саме  дифузія  нововведень  у  галузі  техніки,
            технології,         економіки,          організації         та      управління,          тобто
            розповсюдження  і  використання  науково-технічних  знань  у  всіх
            сферах  науки,  техніки,  виробництва.  Поняття  науково-технічної

            діяльності розроблено ЮНЕСКО і є базовою категорією міжнародних
            стандартів у статистиці науки і техніки. Відповідно до рекомендацій
            ЮНЕСКО НТД як об’єкт статистики охоплює три її види: а) наукові

            дослідження  і  розробки;  б)  науково-технічна  освіта  і  підготовка
            кадрів; в) технічні послуги.
                    Науково-технічна  діяльність  лежить  в  основі  інноваційної

            діяльності, яка тісно пов’язана з циклом реалізації і розповсюдження




                                                               76
   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81