Page 130 - 4598

строками і виконавцями заходів, завдань зі здійснення новацій у
виробництві.
Як інноваційний процес — це сукупність наукових, виробничих,
фінансових, організаційних дій (заходів), робіт, які виконуються в

певній послідовності в просторі та часі.
Управління інноваційним проектом розглядається як система
управлінських функцій (цільове спрямування, планування,

організація, мотивація, контроль). При цьому необхідна координація
всіх виконавців, з тим, щоб комплекс робіт був виконаний якісно і
своєчасно з мінімальними витратами.
Роботами називають будь-які процеси, дії, що приводять до

результатів. Управління як програмою, так і проектом потребує
створення певної організаційної структури.
На практиці структури підрозділів НДДКР різноманітні залежно

від типу проведення досліджень, інноваційних програм і проектів,
чисельності персоналу, організаційних форм діяльності.
Найважливіший критерій при виборі варіанта організаційної

структури — мінімальна кількість ієрархічних рівнів, тобто
організаційна структура має бути якомога плоскішою, що знижує
витрати на управління, а прийняття рішень наближається до рівня, на

якому виконується. Для успішної діяльності підрозділів НДДКР
необхідна проста і досить гнучка організаційна структура, здатна
реагувати на зміни середовища.
В організаційній структурі підрозділів НДДКР найважливіші її

два основні аспекти: горизонтальна структура, що показує
групування науковців у блоки, і вертикальна структура, що визначає
відносини між рівнями управління, показує їхню взаємодію.

Слід підкреслити, що формування раціональної організаційної
структури інноваційного процесу досить складний і відповідальний,
оскільки саме цей чинник має великий вплив на ефективність
НДДКР, на його кінцеві результати.

Організаційна структура НДДКР має відповідати таким
вимогам:
 Бути адекватною основним цілям НДДКР і її стратегії.

 Орієнтуватись на перспективи розвитку інновацій і вивчення
світових тенденцій попиту.
 Володіти гнучкістю, здібністю адаптуватись до нових цілей і

завдань.

130