Page 90 - 4585

(За мовною ознакою видання друкарні Острозької
академії розподіляються так: “у 14-ти текстах – церковно-
слов’янський текст і додаткові статті, у 4-х – українські статті
при церковнослов’янському тексті, одне видання – двомовне,
6 – українською мовою” (Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван
Федоров і виникнення друкарства на Україні. – 2-ге вид.,
перероб. і доп. - К., 1983. - С. 38).
Підрядкові бібліографічні посилання наводять у нижній
частині сторінки, відокремлюючи їх горизонтальною лінією.
Кожне підрядкове посилання нумерують в тій послідов-
ності, в якій подаються цитати чи посилання в тексті.
Під час цитування підряд одного й того самого твору
(документу) в підрядкових примітках назву твору не
повторюють, а заміняють словами ”Там само” або “lbid” (для
іноземних джерел). Нижче наводимо фрагмент тексту з
підрядковими бібліографічними примітками (рис. 2.14).

Одним з перших (1815 р.) згадав про “Енеїду” І. Котлярев-
ського польський вчений Самуель Бандтке, висловивши по-
бажання, “щоб малоросійська мова стала в ряд з розвинутими
1
слов’янськими мовами” .
“Енеїда” як художній твір імпонувала уподобанням широ-
кого читача. “Вся Україна, - твердив С. Стеблін-Камінський, -
читала “Енеїду” із захопленням. Легкість розповіді, вірність барв,
2
нестримні жарти були в повній мірі нові, чарівні” .
Літературний доробок І. П. Котляревського складається з
поетичних творів: “Енеїди” та “Пісні князю Куракину”, п’єс
“Наталка-Полтавка”, “Москаль-чарівник” та перекладу (росій-
3
ською мовою) оди “Сафо” .
1
Pamietnik warszawski. - 1815. - N2. - S. 124.
2
Северная пчела. - 1839. - 4 июля. - с. 118.
3
Є відомості, що Котляревський перекладав українською
мовою байки Лафонтена.
Рисунок 2.14 – Фрагмент тексту з підрядковими
бібліографічними примітками
89