Page 89 - 4585

першоджерела можуть бути взяті слова, які не визначають
суті поглядів автора; в інших - цитати обмежуються словами,
які містять лише частину думки, наприклад ту, яка більше
відповідає інтересам автора наукової роботи. Іноді у цитаті
викладається точка зору не на той предмет, який розглядають
у даному контексті. Можливі й інші змістові неточності у
цитуванні.
Поряд з прямим цитуванням часто застосовують непряме
цитування - переказ тексту першоджерела. У цьому випадку
також не виключеною є можливість викривлення думки
автора першоджерела. Щоб цього не трапилось, текст
переказу потрібно прискіпливо звіряти з першоджерелом.
Посилаючись у тексті на будь-яке джерело (опублікова-
ний чи неопублікований документ), можна лише обмежитися
цитатою, уривком із нього, не зазначаючи відомостей про сам
документ (автора, назву, рік видання). Але такі цитати нази-
вають недокументованими посиланнями, і вони характерні
лише для газет, масово-політичної, навчальної літератури. У
жодному разі їх не можна рекомендувати для наукових
публікацій, рефератів, курсових, дипломних, магістерських
робіт, наукових звітів і дисертацій. У цих видах робіт бібліо-
графічні посилання мають бути обов’язково документова-
ними, тобто супроводжуватися точною адресою цитованого
джерела.
Бібліографічне посилання – це сукупність бібліогра-
фічних відомостей про цитований або згадуваний у тексті
наукової чи навчальної роботи документ.
Бібліографічні посилання можуть вміщуватись:
- в основному тексті (внутрішньотекстові посилання);
- у підрядкових примітках (підрядкові посилання);
- у позатекстових примітках (у коментарях).
Внутрішньотекстове посилання наводять у тексті в круг-
лих дужках. Наприклад, такий фрагмент тексту:

88