Page 85 - 4585

Бібліографічний опис електронних ресурсів. Об’єктом
для складання бібліографічного опису є електронні інформа-
ційні ресурси, що керуються комп’ютером, у тому числі ті, які
потребують використання периферійного пристрою, підклю-
ченого до комп’ютера. Електронні ресурси – це електронні
данні (інформацію у вигляді чисел, букв, символів чи їх
комбінацій), електронні програми (набори операторів чи про-
грам, що забезпечують виконання певних завдань, включаючи
опрацювання даних) чи поєднання цих видів в одному ресурсі.
Залежно від режиму доступу електронні ресурси поділяються
на ресурси локального доступу (з інформацією, зафіксованою
на окремому фізичному носієві, який повинен бути вміщений
користувачем у комп’ютері) чи віддаленого доступу
(з інформацією на вінчестері або інших пристроях пам’яті чи
розташованих в інформаційних мережах, наприклад в
Інтернеті). Документом, що регламентує бібліографічний опис
електронних ресурсів, є міждержавний стандарт ГОСТ
7.82-2001 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис
електронних ресурсів. Загальні вимоги та правила складання”.
Нижче наводимо схему бібліографічного опису
електронного ресурсу (рис. 2.12).
У бібліографічному описі архівних джерел необхідно
послідовно зазначати назву архівного матеріалу, який підлягає
опису, після знаку тире позначають назву архіву, номери
фонду (ф.), опису (оп.), справи (спр.) та аркуша (арк.).
Бібліографічний опис архівних джерел. У разі повтор-
ного згадування архіву можна подавати його скорочену назву,
наприклад: Центральний Державний архів вищих органів
влади і управління України – ЦДАВО України, Центральний
Державний архів громадських організацій України – ЦДАГО
України, Державний архів м. Києва – ДАК. Наприклад:
Заява доцента кафедри філософії Київського універси-
тету П. Свєтлова від 23.10.1919 про необхідність читання
курсу гносеології. – ДАК, ф. 16, оп. 469, спр. 381, арк. 13 б.
84