Page 88 - 4585

Твори одного автора розташовують так: спочатку одно-
осібні (за датами) твори, а потім у співавторстві (за датами). У
таких списках записи не нумерують, а в тексті посилання на
твори наводяться, наприклад, таким чином: [Песков, 1994],
[Брукс, 1973, с. 13].
Побудова в порядку першого згадування робіт є
бажаною для списків літератури до статей, а також до звітів
про науково-дослідні роботи. Але така побудова не може бути
рекомендована для великих за обсягом прикнижкових списків
літератури.

2.5.3. Правила наведення цитат і бібліографічних
посилань у текстах наукових та навчальних робіт

Звертання до праць певного вченого, автора, письмен-
ника широко застосовують у текстах наукових, науково-
навчальних і навчальних робіт.
Особливою формою викладу фактичного матеріалу
наукових робіт є цитати, що органічно включені у тексти
дисертацій, монографій та інших наукових робіт. Їх викорис-
товують для того, щоб без викривлень передати думку автора
першоджерела, ідентифікувати його погляди у зіставленні
різних точок зору тощо. Цитати є необхідною опорою автору
в процесі аналізу і синтезу інформації. Спираючись на їх
зміст, можна створити систему переконливих доводів, що є
необхідними для об’єктивної характеристики досліджуваного
явища. Цитати також можуть наводитися як підтвердження
окремих положень, які наводить науковець.
В усіх випадках кількість наведених цитат має бути
оптимальною, тобто визначатися потребами розроблення теми
наукового дослідження. Від науковця вимагається встановити,
чи варто застосовувати цитати у конкретному контексті, чи
немає у них викривлень змісту джерела цитування. Причини
останнього можуть бути різними: в одних випадках з
87